kissesfromeldar "selected works #2" (2025)

Нова клаудова мінливість від kissesfromeldar з фірмовим союзом іронії та фаталізму.

Ще одному альбому сайд-проєкту артистки irlbabee вкотре тісно на українській музичній сцені.

Проєкт kissesfromeldar є ще одним прикладом услід за Клоннексом того моменту, що деяким артистам десь трохи замала українська сцена. Навіть якщо їм й буде надзвичайно важко закордоном, то тут у них взагалі немає жодних конкурентів.

Загалом усе вже можна було зрозуміти на мініальбомі irlbabee "перші кроки" (2024). Мінлива ідентичність у парі з клауд-репом (Bladee, Lil B) та глітч-попом давала саме той ейфорійний масштаб, якого так бракує всім епігонам Клоннекса, яких так важко слухати за межами трьох перших секунд ("вдячна", "ікона").

Лише певна хаотичність неприкаяної лірики, можливо, як наслідок травматичного розщеплення, інколи заважала довершеному образу. Цю глючність можна було зустріти й на мініальбомі проєкту kissesfromeldar "selected works #1" (2024) та її легко компенсувала загальна іронічність настрою, яка ледь не вивертала жанрову особливість навспак ("#adoreme", "#майселфрутина").

Мініальбом kissesfromeldar "soundcloud works" (2024) варто вважати одним з найкращих торік. Абсолютно цілісний, зібраний та стьобний клауд з цілим спектром досвіду (та його осмислення), якого так бракує більшості тутешніх реперів ("інтимно", "фентаніл"). Філософський семпл про Бога в іншому житті ("ніч зоряна", "себе") є особливою окрасою цього релізу, адже створює за собою цілий шлейф для нюансних інтонацій.

"#wintermixtape2025" (2025) уже був більш танцювальним та кислотним у своїй іронії (хауз, гіперпоп тощо). Десь вже можна було згадати й 2hollis, хоча у її випадку доречніше буде писати про Jane Remover першого альбому. До шугейзу та діджикору kissesfromeldar якось, певне, ще дійде. Особливим коником її міксованого фаталізму та іронії був трек "#devourme" з фразою "Все буде добре". Так з Вакарчука ще ніхто не знущався з лялькою Барбі у руках під слова "Знищ мене, з'їж лице. Знищ мене, з'їж лице". 

Новий реліз "selected works #2" (2025) добре тримається набутої цілісності. kissesfromeldar впевнено веде свою гру з цілим арсеналом колючих шпичаків у руках ("номенклатура") та сюрною лірикою на кшталт "Боюсь спати, бо ти знову мене кличеш через сон" ("пелюстки").

Солодка мінімалістичність її клауду ("#silkroad") чи глітчу ("декомпоз") іронічно пручається фаталістичному обмеженню будь-якої форми ("myspace@kissesfromeldar", "#зміїнийострів"). Знаходить сили гри у цьому театрі (хітова "анатоміяяя") та вважає за перевагу свою духовну мінливість, яка перетікає з однієї уяви в іншу ("#сповідь"). Саме духовну, а не ментальну, адже це вже було б надто приземлено у випадку саме цього слова в історії її польотів.

kissesfromeldar очікує та сподівається. Цікаво, що надії на визволення у неї подекуди більше ніж у деяких тих, хто щонеділі ходить до церкви та співає "Символ віри". Її чекає широкий світ, а все це запікування матюків – то вже зовсім сміх сміхом з дріб'язкових обмежень цього світу.

Десь тут, певне, має лунати kmoe з треком "Dumpster fire" на альбомі "K1" (2025).