Візит неповторного Олега Ляшка на Львівський бронетанковий завод.
Візит нардепа Олега Ляшка на будь-яку територію України завжди вибухає фонтанами мемів, радості та щастя.
Саме сьогодні, у цей знаменний день явлення Василя Васильціва народові опісля стількох років мовчання, віщий Олег Ляшко покликаний Небом зняти нецензурне прокляття, яке віднедавна лежить на Львівському бронетанковому заводі після святкування Дня Європи балеринами на танках.
Він заглядає у душу кожному імяреку, ніжною душею прозирає усі їхні глибини, потаємні страхи, бажання та фантазії, і мудрою, завжди близькою до народу рукою скеровує усіх навколо до щастя та гармонії.
Найбільш гендерно рівний політик України відразу та безболісно асоціюється (ототожнюється) з усіма знедоленими та зневаженими, зокрема з жіночками (його коханими дівчатами), цими останніми рабами (рабинями) на планеті Земля.
Тому так уважно на нього дивляться їхні телефони, щоб мовчки та бездиханно зберігати для світлого майбуття його святі слова, цифрові реліквії швидкоминучих днів.
Найбільший фемініст цієї країни лине до них лебідкою, бо як до них, цих прекрасних не линути, як не обійняти їх любов'ю у ці важкі для країни часи.
Лише на пахощі любові та ароматні любощі можна дивитися вічно, дивитися, надихатися та конструювати модернові іконки, ці свідоцтва вічності у навколишньому та щоденному побуті.
Тому Ляшко лише з любов'ю дивитися на струмінь води.
Тому Ляшко лише з любов'ю ґаздує на бронетанковому.
І тому цю любовну стабільність можна споглядати вічно.
Лише з любов'ю Ляшко лізе під танк.
Лише з любов'ю промовляє він на бронетанковому до усіх та кожного.
Та дарує своїм коханим дівчатами квіти, ці свідоцтва його нев'янучої любові до них та інших.
Ляшко іде поміж людей так, ніби крокує босоніж водою на порятунок усіх спраглих.
І тому навіть сумує бентегою Ляшко з любов'ю.
І тому так хоче притулитися Ляшко до усіх та кожного, щоб подарувати усім навколо шматочок своєї любові, свого тіла та своєї душі. Щоб було щастя та мир поміж усіх.
Щоб було щастя у щасті. А щастя щоб було поміж щастя у щасті.
І тому на це також можна дивитися вічно.
Але не тільки вічно, але й навіть так, прогресивно.
Ляшко обіцяє дівчатам обабіч себе гори, коралі та Місяць з неба.
Ляшко пильно дивиться у душу кожної людини своїм видющим оком та закликає її до космосу, до космічної, вселенської Любові.
Ляшко кличе усіх до Космосу, до такої жаданої ноосфери. Ляшко закликає усіх та кожного борознити неозорі космічні простори, бо лише до таких чеснот може усіх закликати ідеальна людина, актор, політик та лялька у руках Господа. Закликає стати аргонавтами Всесвіту.