На перших місцях Полтава та Ужгород, а от в Одесі за 2020-2023 роки не було підтримано жодної петиції.
Про це повідомляє Громадський рух "Чесно".
Опублікували рейтинг міст по підтриманих громадянами та розглянутих владою місцевих електронних петицій. Важливо зазначити, що через розрізненість підходів до роботи з петиціями у місцевих радах цей рейтинг є відносним та відображає абсолютні показники без урахування особливостей роботи інструменту в кожному місті.
Ужгород та Полтава мають найвищі показники підтримки жителями місцевих петицій – понад 35% зареєстрованих петицій за 2020-2023 роки отримали необхідну кількість голосів та були розглянуті місцевими радами. В Сумах голоси зібрала чверть зареєстрованих петицій.
Ще вісім міських рад обласних центрів, в які входить Львів, мають показник прохідності петицій у межах 10–20%, в той час, як в 11 обласних центрах необхідну кількість голосів для розгляду набирають менш як 10% зареєстрованих петицій. Менше ніж 2% петицій було підтримано у Миколаєві та Харкові, але в Одесі за 2020-2023 роки не було підтримано жодної петиції.
Основними темами в місцевих петиціях є дві категорії питань: інфраструктурні покращення та дерусифікація. Особливо актуальні петиції про зміну топонімів та знесення пам’ятників російським діячам. Частина з них уже виконана місцевими радами.
Вагомий вплив на частку підтриманих та розглянутих владою петицій має встановлення місцевою владою кількості голосів, що є необхідними для розгляду. Адже місцеве самоврядування може самостійно визначати строки збору підписів та необхідну для розгляду кількість голосів. Різниця між обласними центрами колосальна. Значна частина міст затвердила бар’єр на рівні 250–300 голосів, а у великих містах необхідно збирати тисячі голосів, у Львові необхідно 500 голосів.
Доцільність встановлення таких високих бар’єрів визначає місцеве самоврядування, проте радам однозначно варто переглянути рішення та оновити вимоги до петицій, зважаючи на нові обставини.
