Колектив львівських вчених звернувся до голови Львівської ОДА Олега Синютки з вимогою скасувати розпорядження про святкування 1000-ліття смт Славське, адже насправді, згідно документів, перша письмова згадка про селище датована 1483 роком.
Про це йдеться у зверненні львівських вчених до президента Порошенка, текст якого є в розпорядженні Варіантів.
"Ми, історики, етнологи та фольклористи, наполягаємо, щоб Розпорядження Львівської ОДА від 20 травня 2015 року № 221/0/5-15 про відзначення цього надуманого ювілею було скасоване у законний на те спосіб, а святкування дня Славська, що заплановане на 18 липня 2015 року, було проведене без зазначення приводу - «1000-ліття»", - сказано у зверненні.
"20 травня 2015 року голова Львівської обласної державної адміністрації підписав розпорядження про відзначення «1000-ліття» смт Славське, Сколівського району, Львівської області. Цей факт оцінюємо як надуманий привід відзначення «гучної ювілейної дати», недбале ставлення до наукових досліджень, фактів та принципів історії. Нині, коли українці виборюють свою історію, свою правду, ми не маємо права на викривлення жодного факту. Тому розпорядження про відзначення «1000-ліття», якого фактично та юридично не існує, – це відверте фальшування історії. Незрозумілою також є позиція і мета організаторів цього «ювілею»", - роз'янюється у зверненні.
«1000-ліття» Славського, яке намагаються «нав’язати» громадськості очільники Львівщини загалом, Сколівщини зокрема, не має жодного наукового підтвердження. Адже досі це селище не досліджене українськими археологами, - стверджують вчені.
У 1972 році відбулися розкопки у долині Святослава біля м. Сколе. Власне, дослідження свідчать про те, що справді у цьому районі відбулися бої дружинників князів Святополка та Святослава. Але про жодне поселення, яке утворилося б у 1015 році у цьому краї, мова не йдеться. Жодних кількісних, якісних показників та наукових підтверджень, що ці війська поселилися тут, а тим паче заснували Славське чи інші населенні пункти, не існує, - наголошують вчені.
Перша офіційна писемна згадка про Славське датується 1483 роком, що засвідчують публікації багатьох відомих дослідників цього краю, зокрема й довголітнього вчителя історії Славської середньої школи, відомого українського історика, етнографа і фольклориста, члена НТШ, депутата Верховної Ради України (1994–1998) Григорія Дем’яна (1929-2013 рр.). Згадані професором Леонтієм Войтовичем легенди про події 1015 року у статті «Загадкова загибель князя Святослава Володимировича і згадки міграції угрів в кінці ІХ ст.» не можуть вважатись історичним фактом, бо вони мають народне походження.
Історичні дати визначають лише архівні документи, свідчення очевидців, археологічні артефакти. Легенди ж слугують тільки для їх емоційного підсилення.
"Якщо ж керівництво Львівської області і Сколівського району, в силу певних своїх інтересів, все ж наполягає на відзначенні цього так званого «ювілею», то логічно було б святкувати і «тисячоліття» міста Сколе, сіл Гребенів, Тухлі, які знаходяться також на узбережжі ріки Опір, де відбулася битва дружин Святополка і Святослава", - радять вчені Синютці.
Наголошуємо, що доцільно відзначати рік виникнення Славського за першою писемною згадкою – 1483 року, що міститься у джерелі Доктора Паппе.
Звернення підписали Степан Павлюк, етнолог, доктор історичних наук, академік НАН України, професор. Директор Інституту народознавства НАН України; Михайло Глушко, доктор історичних наук, професор кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка, дійсний член НТШ; Леонтій Войтович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри середніх віків та візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка, член НТШ; Сидір Кіраль, доктор філологічних наук, професор кафедри української і класичних мов, академік Академії вищої освіти України;Роман Сілецький, доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка; Михайло Криль, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії країн Центральної та Східної Європи Львівського національного університету імені Івана Франка; Роман Кирчів, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту народознавства НАН України, дійсний член НТШ, заслужений діяч науки і техніки України; Іван Хома, кандидат історичних наук, доцент Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка»; Степан Качараба, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка; Сокіл Василь, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу фольклористики Інституту народознавства.
