У Палаці мистецтв виставили матеріали конкурсу на кращу ідею вшанування пам’яті героїв Євромайдану.
Це лише перший крок до створення пам’ятної інсталяції.
Далі на основі представлених концепцій буде погоджено оптимальний меморіальний формат, конкретне втілення якого обиратимуть вже на наступному етапі реалізації проекту.
Презентацію ідей меморіального вшанування "Небесної сотні" слід розуміти, насамперед, як заклик до активнішої участі громадськості у спільній справі.
У експозиції, що розташувалася у фойє другого поверху Палацу мистецтв, представлено 12 концепцій дуже різного формату.
Починаючи з віршів і завершуючи проектом побудови пам’ятного мосту на схилах Високого Замку.
Віршований формат, втім, переважає.
Деякі концепти з особливою відвертістю натякають на небагатий вибір, з яким зіткнулися організатори.
Організатори наголошують – меморіальний об’єкт може бути втілений у яких завгодно формах.
Надіслані на конкурс ідеї підтверджують таку думку. Більшість з них так чи інакше обертаються довкола образу класичного пам’ятника (не обійшлося і без реінкарнації сумнозвісного сихівського монументу), однак, трапляються і оригінальні трактування. Так, авторка одного проекту пропонує просто створити квітник у вигляді великого ока.
Інший автор хотів би, аби про героїзм майданівців йому нагадувало велике озеро.
Головним меседжом виставки, таким чином, є підкреслення множинності можливих форм вшанування громадського героїзму, яке не обов’язково має виливатися у спорудження білих колон з ангелоподібними фігурами наверху.
"Небесна сотня" і львівська монументоманія
На тлі загальної пам’ятникової епідемії яка раптом охопила наше місто, ініціатива меморіального вшанування у Львові загиблих героїв Майдану виглядає лише черговим головним болем для влади, аніж нормальним плановим заходом.
Якнайшвидшого встановлення пам’ятника "Небесній сотні" вже довгий час домагаються певні активні групи громадськості, кістяк яких складають представники професійного середовища скульпторів і архітекторів та різноманітних патріотичних організацій.
Усі вони керуються традиційним підходом до "матеріалізації чуттєвих ідей", що полягає у любові до помпезних псевдо-художніх форм, звичних старечому патріотичному оку. Такий підхід львів’яни мали нагоду оцінити під час сихівського інциденту.
Окремі бійці патріотичного фронту розпочали кувати залізо ще весною минулого року.
Маючи вже повністю сформовану естетичну концепцію для вирішення теми "Небесної сотні", скульптори-патріоти добиваються негайної реалізації проекту. Мовляв, є концепція, є загиблі, тож чому ще немає колони?
Згідно з інсайдерською інформацією, єдине питання, яке ще ставить в тупик шановних майстрів юрського періоду, це – "включити в список героїв всіх загиблих чи тільки львів’ян?".
Кітч та демократія
На щастя, муніципальна влада, зокрема, у особі начальниці Управління культури Ірини Магдиш, схиляється швидше до позиції іншої групи львів’ян, до якої можна віднести представників умовних "прогресивних" мистецьких та інтелектуальних кіл.
Ці кола пам'ятають невдалі скороспілі експерименти і не готові настільки швидко залити бронзою пам’ять про загиблих майданівців, як цього вимагають поважні патріоти. Натомість, у справі зведення меморіалу прагнуть уникнути вульгарних кітчових форм.
Проблема ж полягає у тому, що представники першої групи набагато активніші у своїх ініціативах ніж представники другої. І міська влада повинна йти їм назустріч.
Тож на початку жовтня був створений організаційний комітет "із розроблення плану заходів із вшанування пам’яті Небесної Сотні", який би мав забезпечити рівноцінну участь у справі усіх зацікавлених сторін та досягнення прийнятного компромісу.
Проведення відкритого Міжнародного конкурсу "ідей-концепцій для подальшого обговорення", власне, виконує функції компромісної паузи. Його мета – розширити уявлення учасників процесу про потенційні форми втілення меморіалу. А також, що дуже важливо, закликати громадськість до активнішої участі у процесі.
Поки що, цей заклик пройшов повз більшість львів’ян. Презентовані концепції, тому, слід сприймати швидше як пробу грунту і як прохання про допомогу.
Адже, пасивність львів’ян призведе до перемоги чергового кітчевого проекту, прихильники якого компенсують обмеженість свого художнього світогляду неабиякою пробивальною активністю. І нікого буде звинуватити, оскільки, усі відбудеться згідно з принципами демократії.
А демократія, як стверджували давні греки, передбачає не лише рівні права, а й боротьбу за їх реалізацію. Саме в полеміці (не забуваймо, що це поняття походить від слова "полемос" – війна) оживають демократичні принципи, які, в інакшому випадку, лежать мертвим вантажем.
Виставка діятиме до 20 лютого. Організатори сподіваються, що відвідувачі теж генеруватимуть якісь ідеї. Тому, на одній зі стін помістили чисті аркуші паперу, на яких можна сміливо фіксувати свої думки з приводу меморіалу.
