Перехилена з інді-року у психоделію та загублена десь на узбіччі меланхолія.
Новий реліз сольного проєкту харківського музиканта Едуарда Токуєва з вкотре одним з найцікавіших мініальбомів року.
За бажання проєкт nearr від харків'янина Едуарда Токуєва може стати серйозним конкурентом Циферблата на теренах космічної романтики. Може, однак не сильно й хоче, адже загалом цурається крикливих інтонацій.
Його мініальбом "Довільні структури" (2024) був одним з найкращих торік. Чутливий інді-рок з нойзовими та джаз-панковими впливами так змагався за хітовість, наче й не особливо того й хотів ("Запитує весь час"). На це його спонукала, напевне, якась барокова луна у ньому (ніби відразу на колабу з Артемом Бембою) чи спомин за далекою атмосферою інді-року 90-х.
Новий мініальбом "Просто" (2025) також стане одним з найкращих цьогоріч. Своїми структурами тому інді-року подекуди зручніше вже б було у чомусь артовому, де він чутливо працює з нойзовим та орієнтальним ("Інакше, деінде", "На тому боці"). Відчуття барокової загубленості (певної урочистої розгубленості всього різноманіття) скеровує його подорож вже вбік орієнтирів психоделії та краута ("Календар").
Саме там трек "Суть" стає не лише одним з найкращих треків 2025 року, але й спокійно може конкурувати з доробком гурту Циферблат (тут вкотре, певне варто згадати, австралійців Mildlife). Хоча якщо вкотре пригадати Артема Бембу, то значно зручніше такому різновиду проєкту nearr вже буде біля його гурту Sherpa The Tiger.