Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.
Back in the USSR, частина друга, епічна.
Події в контексті Back in the USSR йдуть так швидко, що не встигаєш слідкувати. І лише опираючися на епос, можна збагнути їхню справжню велич. Тому під час написання цього цей опусу я спокусився використати новояз, як говорив незабутній В. Войнович у романі "Москва-2042", тобто постійно переходити з української на російську, як це полюбляє наш найвеличніший. Адже: "Я русскій би виучіл толька за то, что ім разгаварівал Лєнін".
Ось перед нами картина: "На трибуну поднимаєтся гєнєральній секретарь ЦК КПСС товариш Леонид Ільіч Брєжнєв. Зал взриваєтся апладісмєнтамі. Всє встают!!!" Щось схоже було нещодавно, здається. До речі, оплески колись були різні, можна й тепер взяти на озброєння. Просто аплодисмєнти, бурниє аплодісмєнти, бурниє і продолжительниє аплодісмєнти, переходящиє в овацію. Всє встают – було, а овації – не було. Прокол організаторів.
Про зміст послання добре сказав відомий В. Висоцький у пісні "Канатчікова дача" (це московська аналогія нашого терміну Кульпарків, хто не знає): "В васкрєсеньє чуть нє плачя, вся канатчікава дача к тєлєвізєру рвалась, вмєсто, што б поєсть, памиться, укалоться і забіться, вся бєзумная бальница у екрана сабралась. Гаворіл, ламая рукі, краснобай і баламут про бєссіліє наукі пєрєд тайною Бєрмуд. Всє мазгі разбіл на часті, всє ізвіліни запльол і канатчікови власті колють нам втарой укол". Замініть васкрєсєньє, себто неділю, на середу і чим не один до одного з сучасністю.
І тут в зал входят піонєри в красних галстуках (білих футболках), чтоби папрівєтствовать таваріща Лєаніда Ільіча (надпис "Ми – за президента") та паблагадаріть за счастлівоє дєтство. А счастліває дєтстсва вже ось воно, зовсім близько, адже вводимо економічний паспорт та кожному з дня народження будемо нараховувати купу грошей, які візьмемо у розкуркулених олігархів. Не в усіх, звісно, одного залишимо. Щоправда, стосуватиметься це лише тих, хто народився після 2019 року, і отримати – лише через 18 років. Як у тій притчі про Ходжу Насреддіна, який під страхом смертної кари пообіцяв шахові навчити ішака говорити за 25 років, логічно міркуючи, що за цей час, або шах умре або ішак здохне. Але як приємно. Нинєшнєє пакалєніє будєт жить прі каммунізмє.
А ось що говорить Васілій Івановіч (Чапаєв – герой анекдотів) до свого ординарця Пєтькі: "Вот Петька разобьйом бєлих, закончім войну і здєсь пістроім кансєрваторію, і там построім кансєрваторію, і там, і там. Кансєрвов наєдимся". Створимо національного авіаперевізника і туди полетимо, і туди полетимо, налітаємося, правда ж. Взагалі висновок бадьорий, як колись казали: "Зато ми дєлаєм ракєти і пакаряєм Єнісєй і дажє в області балєта, ми впєреді планєти всєй!" Нарешті ми зрозуміли що кругом перші, а то б не знали.
І про пресконференцію добре написав Маяковський: "Я знаю – горад будєт, я знаю – саду цвєсть, кагда такіє люді в странє савєтской єсть... Асвєщаєм, адєваєм нищь і голь, ширітся дабичя угля и жєлєзной руди, а рядом с етім канєшно многа разнай дряні і єрунди (читай опозиції)… Многіє, тавариш Лєнін, атбились от рук (журналісти), многа многа разних мєрзавцев ходіт па нашей зємлє і вокруг (олігархів)". І далі санкції РНБО: "Ми іх всєх канєчна скрутім, но скрутіть ужасна трудно".
Споглядаючи в програмі "Врємя", перепрошую "Право на владу", лідерів сучасного ЦК пригадується таке. Лежить Леонід Ілліч на нудистському пляжі та дрімає. Тут підбігла собачка та почала лизати йому тил. "Ну ета ви, таваріщі, уж слішкам" – крізь дрімоту каже генсек.
Але є зрада. Згідно з останіми соцопитуваннями: "Вишєл із давєрія наш таваріщ Бєрія і таваріщ Разумков надавал єму пінков". Тому "Спасітє наші души, ми брєдім от удушья, спаситє наші души, спєшітє к нам", – співав той же незабутній Висоцький. Хто ж порятує мононеприкаянних на наступних виборах?
Загалом спостереження за політичними переміщеннями у керівній та спрямовувальній слузі наштовхують на ще одну народну мудрість часів СРСР. Коли в Кремлі відбувся палацовий переворот і протеже Хрущова, Леонід Ілліч, змістив свого патрона з посади генерального секретаря та зайняв його місце, оскільки у нас тепер у ВР, самі знаєте… говорили так: "Удівляя всю Європу, васхвалялі прастату, дєсять лєт лізалі #опу, аказалось, что нє ту". Не десять, а лише два з половиною, але ж час нині динамічніший, так що чекаємо на продовження.
Ось так. Такі асоціації. А порятунок, як в Канатчиковій дачі, мабуть, один: "Всє пачти с ума свіхнулись (73%), даже кто безумєн бил. І тагда главврач Маргуліс тєлєвізєр запрєтил".
І найголовніше, перефразовуючи Пугачову: "Куда уєхал цирк, перепрошую, путч, он бил єщьо вчера, і вєтєр нє успєл сарвать со стєн афіши". Хто виконуватиме Лебедине озеро? Який склад ГКЧП, хто Янаєв?
Правду співав В.Висоцький про наші часи, наче у воду дивився:
Могут раздеть – это чистая правда, ребята;
Глядь – а штаны твои носит коварная Ложь.
Глядь – на часы твои смотрит коварная Ложь.
Глядь – а конём твоим правит коварная Ложь.
P.S. До речі, спало на думку, що абревіатура КПСС в сучасному світі це – Каммуністічєская партія саврємєнних слуг, недаремно ж вони планують будуватимуть партію за прикладом компартії Китаю. Цитатники Мао (ОПУ) вже ніби роздають.
І на завершення, хто з молодих людей не чув відомого хіта "Back in the USSR", то ось вам. Звичайно, що це не Квартал та не Юзік, а лише The Beatles та Джон Леннон, але все ж.