4 травня, у соту річницю від дня народження довголітнього настоятеля львівської катедри о. Єпископа Рафаїла Керницького, у катедрі відбулася Урочиста сесія з нагоди відкриття його беатифікаційного процесу. Про це повідомила прес-служба Римо-Католицької Церкви.
Урочисту сесію та Святу Месу в наміренні швидкої беатифікації Слуги Божого о. Єпископа Рафаїла Керницького очолив Митрополит Мечислав Мокшицький.
Митрополит Мокшицький підкреслив, що у важких умовах тоталітарних режимів о. Рафал ревно служив усім без винятку вірним, опікуючись також греко-католиками. Архієпископ Мечислав закликав присутніх молитися за пришвидшення беатифікаційного процесу Слуги Божого Рафаїла Керницького та самим прямувати до святості.
Після завершення Літургії своїми спогадами про о. Рафала поділилися Єпископ Маркіян Трофим'як і о. прелат Людвік Камілевський. Постулятор беатифікаційного процесу о. Славомир Зелінський OFMConv звернувся до присутніх в катедрі складати свідчення про Слугу Божого Рафаїла Керницького. На Урочистій сесії був присутній заступник Генерального консула Польщі у Львові консул Анджей Дрозд.
Рафал Керницький народився 3 травня 1912 р. в невеликому містечку Кулачківці, Коломийського повіту, Станіславського воєводства. Під час хрещення отримав ім'я Владислав. До Ордену Францисканців вступив у 1930 р., у Ордені отримав ім'я – Рафал. Склавши перші обіти, розпочав філософсько-теологічне навчання у францисканській семінарії у Кракові і Львові, а також в Університеті ім. Яна Казимира у Львові, де в 1939 р. здобув ступінь магістра моральної теології. 25 червня 1939 р. він приймає Таїнство Священства.
В 1941 р. радянська влада його заарештувала і ув'язнила у тюрмі. З жовтня 1939 р. він належав до воєнної конспірації, був капеланом львівської Армії Крайової, а згодом був скарбником і шефом відділу V Команди Округу Львів. У липні 1944 р. його разом з офіцерами АК заарештувала радянська влада і вивезли спочатку до табору у Харкові, а потім до табору інтернованих в Рязані. В 1947 р. він перебував ще в таборах в Череповці і Дрязовці. Всюди, зокрема в Рязані, де було близько 3 тисячі офіцерів і солдатів, він провадив підпільну душпастирську діяльність: відправляв Службу Божу, уділяв Таїнства, організував Розарієве Братство, проводив релігійне навчання, а своєю глибокою вірою підносив дух у колег і відроджував у них втрачену надію.
У квітні 1948 р. він повернувся до Львова. Відтоді до кінця життя, тобто впродовж сорока семи років, повних невтомної праці, відречень і різноманітного шикання зі сторони радянської влади, Катедра стала для нього справжнім домом.
Політичний перелом, який відбувся на початку 90-х років і пом'якшення державної політики в релігійній галузі вчинили, що Папа Йоан Павло ІІ міг відновити церковну ієрархію на Україні. 16 січня 1991 р. о. Рафал Керницький став єпископом-помічником львівської Архідієцезії.
