"Сексемески": Між друзями це нормально

Дружній обмін відвертими селфі як новий тренд серед американок – у перекладі знакового есею з ресурсу Medium.

Якщо ви ще не сексемесите, то якраз час почати.

Випереджаючи львівські тренди, Варіанти невпинно ловлять сучасність і друкують переклад есею про те, як американські жінки навчилися самостверджуватися з допомогою дружнього обміну відвертими селфі.

Як свідчать окремі дзвіночки, глобальна емансипація людського тіла рано чи пізно заторкне і традиційну Галичину, тож варто вже переймати передовий досвід.

Алана Левінсон

Подружка, скинь мені свою відверту фотку

Як жінки перетворили сексуальні селфі у вияв приязні та надихання.

Вперше, коли я побачила свою кращу подругу напів-оголеною, це було пізно вночі на підсвітленому екранчику мого АйФону.

"Тобі подобається??", – написала вона в смс і додала фотографію себе у якійсь новій білизні: шнурований корсет, панчохи до колін, пояс-підвя’зка. Взагалі, сексемеска (sexting – висилання комусь своїх оголених чи напівоголених зображень – Варіанти) – це, за визначенням, щось серйозне і, так би мовити, сексуальне. Але, отримати таку фотку від просто-друга – це було кумедно і, так би мовити, платонічно. Мені це нагадало мої почуття у дитинстві, коли у роздягальні мені доводилося бачити як переодягається доросла жінка. Я почувалася захопленою, але трохи спантеличеною.

Насправді, така есемеска не надто відрізнялася від інших жіночих культурних ритуалів, до яких я вже звикла. Алана Мессі, яка живе згідно з гаслом "Член – це щось дуже розповсюджене та малоцінне", гадає, що сексемесення з друзями – це просто "хобі та звичка, до яких жінки заохочуються у юному віці". Вона пригадує, як вперше наклала на себе тонну макіяжу. І це було не для хлопця, це було для зйомок відео-кліпів на пісні Hole і No Doubt, які вони робили для сміху разом з подругами. "Це продовження дуже старої ідеї, що жінки вбираються одна для одної", каже Алана. "Красування в гарних шмотках багато в чому призначається для подруг".

Точнісінько як перебирання одягу в шафі та накладання на своє обличчя макіяжу, коли тобі вісім років, – ЦЕ ВЕСЕЛО.

"Мені тільки-що прислали найкльовішу сексемеску!", – вигукнула я, забувши про чоловіка, який намагався заснути коло мене. Він негайно припіднявся і попросив показати йому.

"Ніколи", – відповіла я. Його прохання було дивним та майже образливим. Прямо не було сказано, але я знала, що фотка призначалася лише для моїх очей – і аж ніяк не для очей чоловіка-натурала.

Тому що, на відміну від того, що ми очікуємо від протилежної статі, я би в жодному випадку не стала таємно критикувати її тіло чи під впливом стояка вимагати більше зображень. Усе просто.

Я не знала, що такі дії мають окрему назву, поки не побачила пост письменниці Келлі Браун на тумблрі, у якому це називалося френдомеска (frexting) – поєднання слів "друг" (френд) та "есемеска":

"У чому суть – замість того, щоб слати сексемеску випадковій особі (яка може не оцінити її АБО розшарити на цілий світ), краще вислати її близькій подрузі, яка у відповідь запевнить, що ти виглядаєш дуже круто. Звісно, слати потрібно щось еротичне, а не порнографічне.

Френдомесний етикет включає відповідь з позитивними смайлами. Це можуть бути, наприклад, "вогник", "котик з серцями замість очей", "котик, що плескає" тощо.

Це на диво веселе та надихаюче заняття".

Вперше френдомеснути (і придумати цей термін) Келлі надихнула велика жіноча дупа. "Якби вона виставила фото своєї дупи на Інстаграмі, вона б стала знаменитістю", – так Келлі висловилась про одну свою подругу. Вона спробувала розтлумачити красу сідниць іншій своїй подрузі, але слова були безпорадними.

"Я знаю, що це звучить дивно, але може ти вишлеш мені фотку своєї дупи?", – попросила Келлі у цієї подруги.

"Звичайно", – відповіла та, додавши фото.

Щоб усе було чесно, Келлі вислала фотку своїх сідниць – у білизні – у відповідь.

"Це чудовий спосіб відчути себе привабливою та вшанувати те, що тобі подобається у твоєму тілі, так щоб це було веселою грою". Така завжди-за-згодою практика стала популярною серед групи її близьких знайомих. Келлі каже, вона обмінюється френдомесками десь 2 чи 3 рази в тиждень. Це може бути "класична френдомеска з ванни" – просто ноги у воді та якась підліткова книжка з 1992 року в руках, або груди – вигляд зверху – у дуже декольтованій сукні Dolly Parton.

Фотка, швидше за все нічим не відрізняється від аналогічної картинки, призначеної для хлопця, однак контекст тут зовсім інший. Елізабет Шульц, одна з френдомесних подруг Келлі, не проти вислати сексуальне селфі своїм подружкам, але не нареченому. Адже, з чоловіками трохи інакше. "Не так вже кльово висилати селфі комусь, хто сприйме їх справді серйозно", – каже вона. "Кльовіше просто отримати надихаючу відповідь типу "вау, ти супер!". Так якось веселіше".

Ми знаємо, що дуже часто нові технології використовуються для ображання всілякої іншості (в коментах на форумах, в фейсбуку чи в твіттері). Але мене захоплює те, як вони теж часом допомагають людям змінити свої власні культурні звички. У випадку з френдомесками жінки "беруть гаджет, сконструйований з певною специфічної ціллю, і перетворюють його на пристрій для посилення між-жіночих зв’язків", вважає письменниця Дженна Вортхем, яка проінтерв’ювала понад 60 осіб для свого проекту "Всі сексемесять". Наші мобілки – це просто пристрої для творення таких інтимних зв’язків та відчуттів.

Френдомески теж дозволяють жінкам почуватися привабливо та безпечно одночасно - рідкісна комбінація у той час, коли навіть прогулянка вулицею у спортивках може стати приводом для сексуалізації. "[У висиланні френдомесок] йдеться про мою особисту потребу бути сексуальною, але так щоб тебе не сексуалізували у відповідь", каже Алана. "Моя [сексуальність] може ствердитися без того, щоб змушувати усіх хотіти від мене більше, ніж я пропоную". Пропозиція тут полягає не так у тому, щоб бути сексуальною річчю, як у тому, щоб бути сексуальною людиною.

"Існує такий подвійний стандарт, що від дівчини очікують бути сесуальним об’єктом, але не суб’єктом", каже Емі Гасінофф, авторка книги "Сексемесна паніка: Переосмислення понять криміналізації, приватності та згоди". У цьому й криється причина популярності селфі: фоткаючи себе самостійно, жінка, яку з раннього віку привчають ненавидіти свій вигляд на світлинах, бере контроль над своїм фото-образом. Вона йде всупереч чоловічому погляду, кажучи: "Я ДУМАЮ, ЩО ВИГЛЯДАЮ ПРЕКРАСНО І МЕНІ ДО ЛАМПОЧКИ, ЯКЩО ХТОСЬ ДУМАЄ, ЩО Я НАРЦИСИСТКА".

Нічого дивного, що френдомеска, на відміну від сексемески, не породжує ті самі страхи – що мене оцінюють згідно з нереалістичним ідеалом; що незнайомець побачить мене оголеною; що я лише плювок п’яного коханця з якогось кіно-порно-трешу. Для жінок "набагато більш звично почуватися вразливими і, відповідно, допомагати один одному у просторах інтернету", каже Дженна. "Існує культура жінок, які дбають одна про одну".

Тієї ночі, коли я отримала свою першу френдомеску, я інстинктивно зрозуміла, що цей "кровний пакт" вимагає від мене взаємної участі. Я відписала своїй подрузі "Круто!" і вислала фотку, на якій я кокетливо дивлюся у камеру з-під ковдри у квіточки. "Супер!", відписала мені подруга і я їй повірила.

фото: news.com.au, bodyhealthmag.com, medium.com