У вбивстві народного депутата Андрія Парубія підозрюють львів'янина Михайла Сцельнікова.
Про це повідомляє відділ інформаційної політики Львівської обласної прокуратури.
Прокурори скерували до суду обвинувальний акт щодо львів'янина Михайла Сцельнікова, якого підозрюють у вбивстві народного депутата України Андрія Парубія.
За даними слідства, влітку 2024 року Сцельніков у Telegram шукав інформацію про свого сина, який зник безвісти у травні 2023 року на Бахмутському напрямку. Тоді ж він натрапив на представника спецслужб РФ та сам запропонував йому свої послуги – виконувати завдання на шкоду Україні.
Зокрема, він проводив розвідувальні заходи на території Львова, знімав на відео розташування та переміщення сил та засобів оборони ЗСУ. Відзнятий матеріал потім відправляв російському куратору.
"Маючи особисту неприязнь до посадовців, звинувачуючи їх у початку повномасштабного вторгнення та зникненні сина, чоловік погодився на пропозицію вбити представника української влади. При цьому, "виконавець" сам запропонував кандидатуру Андрія Парубія.
Узгодивши деталі, львів’янин розпочав ретельну підготовку до вбивства, а навесні 2025 року отримав від куратора координати, за якими знайшов знаряддя майбутнього вбивства – пістолет "Макарова" та набої до нього. Підготовка передбачала також стеження за майбутньою жертвою та купівлю спорядження і транспорту (авто та електровелосипеда)" – наголосили у прокуратурі.
Після вбивства Парубія Сцельніков намагався знищити докази, а пістолет заходав у лісовому масиві неподалік свого місця проживання. Зброя була загорнута у поліетиленовий пакет, замаскований під порожніми скляними пляшками.
"Крім пістолета, він також зберігав раніше придбаний обріз мисливської рушниці 16 калібру та набої до нього. У якості сховку для обрізу використав одну з могил на території ЛКП "Музей "Личаківський цвинтар" у м. Львові" – додали у прокуратурі.
Сцельнікову інкримінують:
– публічні заклики до насильницької зміни та повалення конституційного ладу з використанням засобів масової інформації (ч. 3 ст. 109 ККУ);
– державну зраду (ч. 2 ст. 111 ККУ);
– посягання на життя державного діяча, вчинене у зв’язку із його державною та громадською діяльністю, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ст. 112 ККУ);
– носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене у тому числі за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 ККУ);
– глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, а також виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, вчинених повторно (ч. 1, 3 ст. 436-2 ККУ).
Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Нагадаємо, Андрія Парубія застрелили вдень 30 серпня посеред вулиці Єфремова у Львові. Підозрюваного у вбивстві – Михайла Сцельнікова – затримали в ніч на 1 вересня у Хмельницькій області.
Він признався у скоєнні злочину й заявив, що таким чином помстився українській владі. Суд обрав йому запобіжний захід – перебування під вартою 60 діб без права внесення застави.
Наприкінці минулого року правоохоронці розшукали пістолет, з якого вбили Парубія.
Президент Володимир Зеленський 1 жовтня 2025 року своїм указом присвоїв загиблому Андрію Парубію звання Героя України.
