typeled "більше ніж здається" (2024)
Один з найкращих юних артистів країни з другим альбомом стриманого оптимізму та акуратного пофігізму.
Вісімнадцятирічний Пилип Дяченко зі Слов'янська впевнено зазіхає на один з найкращих альбомів цього року в Україні.
Поблизу проєкту Пилипа Дяченка typeled періодично кружляє питання про те, а чи продукує він взагалі щось непотрібне. Після одного мініальбому та двох альбомів у його дискографії загалом важко назвати якийсь зайвий трек. Так його новий реліз "більше ніж здається" й стає одним з найкращих альбомів 2024 року у країні.
У цьому віці typeled вже є цілком цілісним артистом зі своїм втомленим піжонством та меланхолійним пофігізмом. Впевненим оповідачем мандрівних історій з його фірмою ніжної іронії. Колаба з новим СадСвітом мала б ще більше підбадьорити останнього у його новонаверненій радості.
Дебютний мініальбом "ностальгія за вчорашнім" (2022) вбачав у ньому деяких послідовників King Krule на кшталт Puma Blue. Меланхолійний бедрум-поп з цілим віночком грайливих мелодій та хітів поміж іронічної втоми ("подалі від вікна", "слід від тіні", "не шкода").
На дебютному альбомі "Паперові міста" (2023) typeled повставав меланхолійним романтиком з потягом до акуратних коників навсібіч ("шепіт нічого неба", "хмари кольору помаранч"). За інді-попом надходили не лише фолкові моменти, де він несподівано передав вітання згори проєкту Phil It ("ліхтарі"), але й джазові ("сірі ночі стали білі"). Найбільш хітом його дебютника одноголосно проголошували трек "вересень в думках".
З таким цікавим минулим цілком закономірно, що новий альбом "більше ніж здається" демонструє вже дещо інший рівень. Ще трохи, здається, і typeled почне наздоганяти хвилю гуртів на кшталт The Clientele, Mojave 3 чи The Shins ("Переживемо"). Це вже зі старту альбом зі ширшим обсягом ідей та мрій ("Побач мене крізь жовте листя").
Його стриману вітальність все більше хилить хітами кудись у дрім-поп ("Дійсно", "більше ніж здається"). Поміж утомленої меланхолії грайливо снує піжонська іронія, яка постійно підбурює до чогось такого кінечного, щоб потім разом жваво посміятися над цим усім ("Всі ці фарби", "На озері", "Навколо нас").
Попри увесь смуток навколо природа typeled повсякчас підморгує та навіть не збирається здаватися ось так відразу навік ("плівки"). Його оптимізм живий та рухливий, не звучить кітчево, і не стає у позу. І це найважливіше його досягнення.