На Львівщині провели історичну реконструкцію житла древніх слов'ян, що проживали на території сучасного Золочівського району.
Про це повідомляє "Золочів.нет".
У Золочівському районі поблизу села Підгірці, презентували проєкт "Пліснеська хижа" – це реконструкція слов’янського заглибленого житла з предметами побуту, в якому проживали люди близько 1000 років тому.
Детально про цю цікаву історичну реконструкцію у коментарі "Золочів.нет" розповіли директор історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" Володимир Шелеп,
"Цей проєкт зі самого початку розглядали як археологічний експеримент, тому що відбудовували за давніми способами спорудження та тими матеріалами, що були у древніх слов'ян. Надалі до житлової споруди будуть додаватись господарські, так, щоб сформувалась повноцінна господарська садиба. Проєкт передбачає максимальне відтворення побуту Х століття, з можливістю реального проживання", – розповів заступник директора Адміністрації історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" Андрій Филипчук,
Охочі можуть відвідати заповідник і будову. Екскурсії проводяться за попереднім записом в інтерактивній формі.
Згдіно з матеріалами Вікіпедії, Пліснесько – давньослов'янське та давньоруське городище біля с. Підгірці Золочівського району Львівської області. Через літописне місто Пліснеськ лежав один із двох варязьких шляхів в Україну.
До 982 року не перебувало під впливом Києва, збудоване за іншою схемою, ніж східнослов'янські міста Подніпров'я та Приладожжя. Представляє зовсім тип городищ, які розвивалися до останньої чверті Х ст. у цьому регіоні, пов'язаному з моравськими впливами.
Збереглися вали й курганний могильник одного з найбільших на теренах України давньослов'янського та давньоруського поселення.
Археологічний матеріал показує, що в окремих регіонах Русі, зокрема в землях, заселених хорватськими та волинськими племенами, де розташовувалися велетенські городища, зокрема Пліснесько, набагато більше за тодішній Київ, перед кінцем Х ст. існувало розвинене диференційоване суспільство, здатне до утворення й утвердження державних механізмів.
