У внутрішньому дворику "Чорної кам'яниці" під час археологічних досліджень виявили фрагменти керамічного посуду, що датується кінцем ХІІІ-XIV століттям.
Про це повідомила прес-служба науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України, який досліджує пам'ятку архітектури "Чорну кам’яницю" (пл. Ринок, 4 ).
Знайдені фрагменти посуду кінця ХІІІ-ХІV ст. є найбільш раніми матеріалами, що вдалось знайти від минулого року дотепер. Цими днями археологи відновили археологіні дослідження "Чорної кам'яниці" та сподіваються знайти нові артефакти.
Археологи з’ясоувують стан збереження фундаментів будинку та простежють його історію у різні часи. Дослідження можуть дати більше інформації як про саму будівлю, так і про давнє заселення цієї ділянки. Роботи відбуваються назамовлення Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський історичний музей" в рамках проекту реставрації пам’ятки.
Нагадаємо, розпочали дослідження археологи торік у листопаді.
Зазначимо, Львівський історичний музей виграв грант Посольського фонду США збереження культурної спадщини на реставрацію унікальної будівлі. Пам'ятку планують відновити за три роки.
За гроші гранту планують укріпити та зробити гідроізоляцію фундаментів, стін, відновити чільний та внутрішній фасади будівлі, частину даху й інтер’єрів першого поверху, впорядкувати внутрішнє подвір’я, створити умови для експонування колекції архітектурних і скульптурних деталей з фондів Львівського історичного музею.
Нагадаємо, що у листопаді на ще одній пам'ятці архітектури (будинок Корнякта на площі Ринок, 6), яка також належить Львівському історичному музею, скульптури, встановлені на даху, убезпечили від можливого обвалу.
Довідка: будинок на пл. Ринок, 4 – унікальна пам’ятка архітектури, житловий будинок (охоронний №326/3), так звана “Чорна Кам’яниця”. Це один із найкращих зразків міщанського будівництва епохи Ренесансу. Вона входить до Ансамблю історичного центру Львова, який 1998 року включений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Будівля зведена 1588—1589 роках і впродовж XVII—XIX століть неодноразово перебудовувалася.
Фото прес-служби науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України
