Українців чекає зростання ціни товарів з іноземних інтернет-магазинів аж до 40-50%

На початку листопада широкий резонанс в українському суспільстві викликала ініціатива Міністерства фінансів зменшити ліміт безподаткового ввезення з-за кордону посилок із 150 до 22 євро.

Спроба держслужбовців залишити пересічних українців без закордонних подарунків від родичів та дешевого закордонного інтенерт-шопінгу викликала справедливе обурення громадян. Останнє вилилося в декілька петицій до Уряду, парламенту та президента з вимогою не допустити ухвалення запропонованих змін до Податкового та Митного кодексів. Одна з петицій зібрала вже понад половину необхідних голосів.

Мінфін часу не гаяв і відразу підготував нову ініціативу – законопроект № 9260 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів". Його оперативно винесли на розгляд парламенту і депутати ухвалили його в першому читанні. Ним, серед іншого, передбачили зменшення ліміту безподаткового (ПДВ) пересилання відправлень зі 150 до 100 євро на одну посилку. Тобто під тиском суспільних настроїв Уряд злякався відразу зафіксувати ліміт у 22 євро. Проте увесь негатив нового ліміту в 100 євро, який запропоновав Уряд, таки відчує на собі кінцевий споживач – пересічні українці.

Все відбувалося так швидко, що більшість спостерігачів навіть не зауважили, що Мінфін спершу пропонував зміни відразу до Податкового та Митного кодексів. Однак до парламенту Мінфін подав лише зміни до Податкового кодексу. Хоча зрозуміло, що цього недостатньо і реалізувати нововведення без внесення змін до Митного кодексу – неможливо.

Насправді ж розрахунок Уряду банальний: спершу, у пакеті з Держбюджетом на 2019 рік ухвалити зміни до Податкового кодексу, приспавши тим самим пильність народних депутатів та громадськості. А відразу після того моментально винести на затвердження зміни до Митного кодексу "для приведення його положень у відповідність до норм Податкового кодексу".

Що ж таке приховують у змінах до Митного кодексу, що Уряд не наважився вносити законопроект про його зміну разом зі змінами до Податкового кодексу?

У ініціативі Мінфіну, про яку вже йшла мова вище, пропонували змінити статтю 374 Митного кодексу. В новій редакції вона передбачає, що базою оподаткування для товарів, які ввозяться в посилках з-за кордону, стане не частина їхньої сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро, як це є зараз, а уся фактурна вартість. А це зростання ціни на товари з інтернет-магазинів аж до 40-50%.

Тобто, під час замовляння з-за кордону товару на суму 160 євро українці повинні будуть сплатити 10% ввізного мита та 20% податку на додану вартість, які нараховуються на різницю між вартістю товару (160 євро) та лімітом у 150 євро.

Виходить, що за товар вартістю 160 євро споживач повинен заплатити 3,2 євро податків та зборів:

(160 – 150) * 10% = 1 євро (ввізне мито)
((160 – 150) + 1) * 20% = 2,2 євро (ПДВ)
1 + 2,2 = 3,2 євро

У разі прийняття механізму, який пропонує Мінфін, при купівлі товару вартістю тих же 160 євро треба буде заплатити 51,2 євро податків та зборів, а це в 16 разів більше, ніж зараз:

160 * 10% = 16 євро (ввізне мито)
(160 + 16) * 20% = 35,2 євро (ПДВ)
16 + 35,2 = 51,2 євро

Варто нагадати, що працівники митної служби мають право в односторонньому порядку змінювати вартість посилки від якої розраховуються податки. Так, під час отримання звичайної посилки з вживаним товаром від родичів з-за кордону, українці платитимуть мито та ПДВ із розрахунку повної вартості такого нового товару, якщо так вирішить працівник митної служби.

Окрім кінцевого споживача, страждатимуть також українські логістичні компанії, для яких напрямок доставляння товарів з-за кордону є основним. Легко передбачити, що кількість замовлень на доставлення посилок з-за кордону знизиться у декілька разів. Саме так свого часу було в Білорусі. Громадяни змушені будуть користуватися іншими, переважно, нелегальними, контрабандними способами переміщення товарів через кордон.

Якими будуть реальні здобутки держави у випадку, коли Мінфіну вдасться проштовхнути свої ініціативи? Автори законопроекту вказують, що "Прийняття проекту Закону дозволить збільшити надходження до зведеного бюджету 2019 року в обсязі 6,3 млрд грн, із них до державного бюджету – 5,9 млрд гривень". Однак це твердження вони не підтвердили жодними розрахунками.

З огляду на іноземний досвід, можна прогнозувати, що зниження ліміту на безподаткове ввезення товарів у міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях може не лише не принести бажаних результатів, а навпаки, завдасть збитків державному бюджету. Адже надходження до бюджету від поштових операторів та експрес-перевізників знизяться, а держава змушена буде витратити кошти на адміністрування процесу ввезення посилок: збільшити штат працівників, закупити нове програмне забезпечення тощо.

фото: epravda.com.ua