Культурна еволюція укропівця Зінкевича з елементами Тараса Возняка.
Колишній працівник нацполіції Ігор Зінкевич працевлаштовується до Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького у теплі пенати Тараса Возняка.
Служба у міліції та поліції назавжди залишає у будь-якій душі непоправні шрами. Схоже, що саме звідти й росте коріння його (Ігоря Зінкевича) освідчення коханій особі у дещо неприродній формі шляхом подальшого детективного аналізу методом тику.
Але людська душа завжди безперестанку шукає чогось Прекрасного, щоб хоч на мить втішитись чимось у цій юдолі сліз. Саме тому звільнення Зінкевича з лав львівської поліції було достатньо прогнозованим. Закономірне прокляття фейкової реформи внутрішніх органів української поліції закінчується наразі прогнозованим перепочинком у сфері культури.
І це знаменна та непересічна подія для пересічного Львова (фейкової культурної столиці України), який не рятує навіть коліжанське балабольство Конгресу культури "Перехід 1989", який сиротою тулився в старому аеропортику, наче бідний родич на висілках (як співав Вітя Цой). Возняк, звісно, посередній посередник з Прекрасним, але і його дещиці, крізь яку пробивається світло Прекрасного, буде достатньо для еволюції Зінкевича на шляху до омріяного головування у місті Львові. Львівська національна галерея мистецтв – найкраще місце для плекання Прекрасного та долучення до паростків Довершеного. Водночас, не забуватиме там екс-коп Зінкевич і про навички дедукції поміж пошуків слідів втрачених назавжди манускриптів.
Кожна людина може стати мистцем, стати артистом. І ось саме зараз, онлайн, Львів спостерігатиме за тим, як Зінкевич зрізатиме з себе ножицями Прекрасного шкуру гопника заради культурного вдосконалення. Оце справжній, живий перформанс, де низове так тягнеться до високого навшпиньки.
Саме про нинішнє преображення у його душі ще коли натякав той день у Львівській міській раді, коли він прийшов туди в модній фризурі порядного львівського хіпстерочка (а не левандівського гопника).
Приклад Зінкевича має особливо надихнути нового керівника львівської поліції з офісним прізвищем Віконський на ниві транформації іконки місцевих копів в очах обивателів. Замість того, щоб споглядати мазню лжемистця Спринського у беретику, уся львівська поліція стрункими рядами має ходити на організовані екскурсії до картинних галерей. Має підвищувати свій культурний рівень та невтомно плекати Прекрасне у зашкарублих душах заради наглого прозрівання рятівних промінчиків Потойбічного поміж щоденних жахів людського життя. Лекції Тараса Возняка допоможуть їм краще зрозуміти щохвилинну мінливість реальності та ілюзорність побаченого поза сіренькими стінами львівських казематів.
Вже, звісно, запізно, але таки варто було організувати згуртований похід львівських спецпідрозділів на розпіарену виставку "Ангели" (варіантівська стаття про сихівських міліціонерів так і називалась: Всі ангели – мєнти, бо це вже згодом були Гайдамаки в лапсердаках про жовторотих зозулят).
Щоправда, злі язики у Львові активно чешуть про специфічну любов Павла Гудімова до мамони, але для рідної поліції він і за копієчку міг би актуалізувати свій забутий гіт "Зв'язок". А за другу копієчку він би зробив ребрендинг свого старого гіта, назвав би його "Спецзв'язок", і він би став неофіційним гімном львівської поліції.
Таким походом на "Ангелів" львівські поліціянти не лише б виконали святі заповіти Арістотеля та Ісуса в долучення до Вишуканого та Витонченого, але й наблизились би до копівського Ідеалу в милому дитячому аніме Panda Kopanda (1972) славетного Ісао Такахати. А якими б були маскаради для львівські космонавтів, якби на них зі всім своїм вмінням подвизався сам Тарас Возняк та його хлопчики-горобчики.
Неустанне споглядання полотен Караваджо зміцнюватиме принципи справжньої європейської толерантності у рядах львівської поліції до інших, не таких традиційних елементів, поміж інших елементів на львівських вулицях. А про підвищення культурної свідомості читачів Варти й поготів навіть не варто заїкатися.
Львів став би місцем без злочинів (майже), світовим лідером правопорядку та культурної столицею усієї галактики. А Ігор Зінкевич міг би ліниво розсікати на улюбленому авто з коханою людиною (праворуч з рукою на плечі) вулицями сонного Львова без найменшого потягу до пошуків ексклюзивчиків для Варти під хіт Big K.R.I.T. "Moon & Stars" (який вже якось був саундом до однієї виставки в сонному царстві Возняка).