Концертне роздоріжжя Стаса Корольова на шляху до другого альбому чогось невідомого.
Трансформативні практики Стаса Корольова та майбутньої коханки прекрасної Імерсивності під час подорожі у світ непередбачуваності в українській попмузиці.
Після дебютного альбому "О_х" (2021) Стас Корольов враз став одним з найкращих місцевих артистів. Після закономірного переходу з російської мови на українську за прикладом Антона Слєпакова перед ним відразу відкрилося ціле море можливостей, яке він, можливо, навіть захоче подолати вплав голяка.
У його новому поході за святими заповітами Френка Заппи, Captain Beefheart, Pere Ubu, The Lounge Lizards чи The Residents немає нічого дивного. У сатиристичності його дебютника вже можна було зауважити потяг до сюрного, абсурдного та панківського, потяг до всіляких перформансів та іншого театру на сцені. Невідомо, чи варто нині все це називати авангардом, але на місцевій попсцені таки варто спробувати.
Артистичного хуліганства в українській попмузиці нині відверто малувато, хоча місцева традиція особливо сприятлива для подібного. До прикладу, Брати Гадюкіни, ранні ВВ, Жаба в дирижаблі чи Мертвий Півень з усією мінливістю своїх химерних текстів, де Місько Барбара міг одночасно бути Куртом Кобейном, Томом Йорком та Ісусом Христом.
Саркастичний коментатор навколишньої реальності Стаса Корольова запросто міг би стати й деконструктором тутешньої нормативності. Чутливим дослідником усього комфортного чи тоталітарного у комічному потойбіччі цих станів.
Всі три його нові сингли "Віртуальна Кав'ярня", "Який день війни" та "your princess is in another castle" ходять колами довкола подібних варіацій під благодатним покровом святого саксофона. І найцікавіше у цьому процесі саме те, куди ж він, власне, остаточно виверне та наскільки тяглою буде тривалість цього потягу. У диско-панк, у панк-джаз, у джаз-рок, в альтернативу? Чи взагалі у все відразу чи у щось геть зовсім інакше.
Чи зможе його артистичне хуліганство відновити елемент непередбачуваності української попмузики? Оживити те, що нині називають знівельованим словом "провокація"? Тому що для інтелектуальних провокацій місцевих масштабів вже варто перефразовувати канонічні слова Михайля Семенка на актуальний копил: "Сьогодні вдень мені було так нудно, ніби докупи зійшлись Дацюк, Романенко та Арестович".
Епатаж став архаїчним словом, чимось вкрай неможливим, оскільки вухо на руці вже давно стало вчорашнім днем. Хіба що початки кіборгізації зможуть повернути його до якогось модерного значення. І таке, до речі, не лише в Україні. Так, наприклад, загравання зі Сатаною навколішки від кантрі-репера Lil Nas X настільки старомодне та цнотливе, що навіть кліп про секс з феями був би цікавішим. Там, до речі, якщо згадати диспути схоластів про одночасну кількість янголів-танцюристів на кінчику голки, можна було наочно пересвідчитися у тому, яка кількість фей водночас могла б поміститися на кінчику середньостатистичної голівки.
Десь тут навіть можна озвучити дивні парадокси довкола прізвищ двох схожих виконавців на ниві речитативу в Україні (Корольова та Слєпакова), якийсь виверт Божої іронії. Слєпаков – майже візіонер, пророк. А у Корольова – схильність до блазнювання, ієрархічної деконструкції, карнавальних викрутів з ніг на голову.
Його мінливий вокаліст-стендапер завиграшки міг би опинитися у вирі подій на тлі беззубого стендапу в Україні з його перестрашеним сексизмом та приколами для бідних. Можливо, що Стас Корольов навіть захоче побути піраткою у нейтральних водах, як свого часу змогла дивовижна місіс Мейзел. Але там, де йому знову закидатимуть надмір форми над змістом, певне таки не дійде у місцевих медіа до каламбурів на кшталт "А Корольов – голий", хоча фраза "голий Стас Корольов" могла б стати топом усіх браузерних пошуковців.
За можливістю впливу глядачів на перебіг нових концертів Стаса Корольова важливо побачити цю спрагу до ризикованого, непередбачуваного та нежданого. У певні моменти глядачі його шоу зможуть за допомогою смартфонів голосувати за певний варіант розвитку сюжету. Новиною це, звичайно, не назвеш (особливо за нинішних умов війни), але місцеві фанати Кортасара та його послідовників мусять приготуватися до всього імерсивного та інтерактивного.