У Львові відбулося засідання клубу «Великий Львів», на якому експерти обговорили результати тестового планування розвитку Північного району міста — території площею близько 690 гектарів, обмеженої вулицями Замарстинівська, Мазепи, Грінченка та Хмельницького.
У межах дискусії було розглянуто просторово-функціональну структуру району, потенційні сценарії його трансформації, питання транспортної доступності, щільності забудови, розвитку громадських просторів і зелених зон. Окрему увагу приділено можливостям формування збалансованого міського середовища з урахуванням сучасних підходів до сталого розвитку та інтеграції житлових, громадських і рекреаційних функцій, унікальності ландшафтних умов цієї частини міста.
Мар’яна Кричковська представила експертам завдання, яке сформулювала Львівська міська рада перед учасниками тестового планування, та розповіла про п’ять команд, які працювали над проєктом, а також їхні результати.
Тестове планування — це сучасний європейський підхід до містобудування, коли кілька незалежних команд паралельно розробляють альтернативні концепції розвитку однієї території, а на наступному етапі найкращі рішення узагальнюються в єдину комплексну концепцію. Така методика дозволяє порівняти різні просторові сценарії, виявити оптимальні моделі розвитку та зменшити ризики фрагментарних рішень у плануванні міського середовища.
Основні особливості та виклики Північного району міста добре відомі архітекторам і урбаністам: протягом десятиліть тут домінувала хаотична точкова забудова замість реалізації первинної ідеї цілісного планового розвитку, закладеної ще у 1960-х роках, коли передбачалося формування повноцінного нового житлового району. Внаслідок цього сформувалися інфраструктурні дисбаланси, перевантаження транспортної мережі та нерівномірна якість міського середовища. Сьогодні гостро актуалізувалося питання якості міського середовища, збереження зелених пагорбів і розвитку екосистеми Unbroken. Паралельно в районі вже триває будівництво соціального житла за проєктом архітектурної групи AVR Development.
У тестовому плануванні взяли участь п’ять команд.
1. Швейцарська Hosoya Schaefer Architects у співпраці з львівською ATO-Bel architects запропонувала раціональний і прагматичний підхід з акцентом на поетапній реалізації: спочатку створення інтенсивного міського ядра навколо Unbroken з розширенням вулиці Миколайчука і трамваєм, а потім поступовий розвиток пагорбів через нові підцентри.
2. Французька команда Agence TER та Martin Duplantier Architectes разом із львівськими Urbaideas, Room⁶⁶ та київським Burø поставила в пріоритет природну спадщину і візуальні зв’язки з центром міста. Команда пропонує максимально зберегти кожне дерево, низьку щільність забудови, концепцію «життя в саду» та мініспільноти, допускаючи ущільнення лише в радянській частині і біля Unbroken.
3. Нідерландська Karres en Brands разом з Drozdov & Partners зробили ставку на розвиток через спільноти за принципом 15-хвилинного міста: зелені простори як основа, навколо них — житло, соціальна інфраструктура й активні громадські площі, а також трансформацію вулиць на людиноцентричні з зеленими коридорами вздовж потоків.
4. Ще одна нідерландська студія WEST 8 у партнерстві з львівською AVR Development наголосила на збереженні унікального ландшафту, топографії та дачної структури, пропонуючи створити єдиний зелений каркас від Unbroken через Замарстинівський парк аж до Брюховицького лісу з ущільненням на сході в промзоні.
5. Швейцарська Studio Vulkan разом із львівською ABMK вбачає майбутнє в терапевтичних садах на місці дач, з інтенсивнішою забудовою вздовж магістралей і зниженням висотності ближче до зелених зон.
Фінальне бачення планується репрезентувати на початку липня на Lviv Urban Forum 2026.
До обговорення в межах клубу «Великий Львів» долучились: Віталій Дубина, Микола Габрель, Мирон Іваник, Олександр Ярема, Андрій Левик, Андрій Гречило, Валерій Хижняк.
Учасники засідання клубу «Великий Львів» висловили оцінку представлених концепцій тестового планування, наголосивши на низці системних недоліків, що можуть знизити ефективність подальшої реалізації містобудівних рішень.
Перше зауваження — всі п’ять проєктів практично повністю ігнорують уже затверджений і частково профінансований (на перший етап Французьким агентством розвитку (AFD) уже виділено 5 мільйонів євро) проєкт реконструкції вулиці Миколайчука, розроблений КП «Інститут просторового розвитку». Цей масштабний проєкт передбачає суттєве переосмислення просторової структури вулиці: створення широких озеленених зон уздовж магістралі, формування велоінфраструктури як окремої безпечної системи руху, а також облаштування близько 18 громадських просторів різного масштабу — від локальних скверів до більших рекреаційних площ. Важливим елементом є закладання інфраструктурної основи для майбутньої трамвайної лінії завдовжки близько 2,6 км, що має інтегрувати район у загальну систему сталого громадського транспорту Львова. Окремо проєктом передбачено створення пішохідного мосту як елемента подолання просторових бар’єрів, а також транспортно-пересадочного вузла (хабу), який повинен забезпечити інтеграцію різних видів транспорту та зменшити навантаження на вулично-дорожню мережу. Вулиця Миколайчука розглядається не лише як транспортна артерія, що має розвиток і продовження до загальноміських магістралей, а й як структурний елемент міського каркасу, що формує нову якість громадського простору.
Друге зауваження — відсутність цілісності. Запропоновані проєкти є практично проєктами детального планування окремих фрагментів території, не враховують реальні містобудівні умови розвитку території, зокрема вже видані містобудівні дозволи на забудову та чинні інвестиційні рішення, що фактично визначають траєкторію трансформації району. Іґноруються ключові транспортні проблеми, серед яких — функціонування північної об’їзної дороги Львова, важливих магістральних коридорів, перевантаженого транспортного вузла в районі перехрестя вулиць Мазепи – Миколайчука, а також логістичного зв’язку з міським цвинтарем.
Учасники засідання також звернули увагу на недостатню опрацьованість питання паркування, яке в умовах існуючої щільності та прогнозованого зростання навантаження є критичним для району. Додатково було відзначено надто звужені межі проєктного опрацювання окремих груп, які не враховують функціональні зв’язки з прилеглими територіями Підзамче, промисловими зонами та природними ландшафтами садів Високого Замку.
У підсумку значна частина пропозицій охарактеризована як надмірно декларативна, ідеалізована та «картинкова», недостатньо інтегрована в реальні містобудівні, ландшафтні, інфраструктурні та соціально-економічні умови розвитку Північного району. Створюється враження, що замовники роботи поспішають отримати детальні плани окремих фрагментів території для активізації забудови в цій частині міста, а загальне бачення майбутнього цього району «прийде після вечері». Іґнорується територія, що прилягає з півдня до проєктованого району як зона його стику із історичною частиною Підзамче Львова, яка з подібним «тестовим підходом» (детальними планами окремих фрагментів території) забудована хаотично, хоч володіла значним потенціалом вирішення проблем історичної частини та транспорту у Львові.
Учасники обговорення сформували рекомендації. Насамперед потрібно розробити єдину транспортну схему просторового планування всього планування Північного району з урахуванням генерального плану. Розширити межі завдання та розгляду території, обов’язково інтегрувати вже всі затверджені проєкти та інвестиційні зобов’язання, чітко вирішити питання паркування і транспортних хабів, а також поєднати зелені коридори з фактичною транспортною й пішохідною інфраструктурою.
Загальний висновок учасників: тестове планування — корисний інструмент, проте нинішні пропозиції вийшли надто локальними і декоративними. В завданні доцільно було зробити акцент на пропозиціях проєктних груп як бачення моделі майбутнього та просторового розвитку всієї частини міста. Пропозиції проєктних груп недостатньо вирішують базові системні проблеми транспорту, зв’язності, ландшафту та інфраструктури. Для якісного розвитку Північного району Львова потрібне більш жорстке, реалістичне і комплексне планування з пріоритетом на транспорт і обов’язковою інтеграцією вже прийнятих рішень. Очікуємо інтеграції запропонованих рішень. Непросте завдання «зшити» окремі шматки в щось пристойне. Успіхів цьому «кравцю».
