Міжнародна українсько-польська конференція «Історія розвитку ветеринарної науки і освіти у Львові» (1784-1914), яка два дні відбувалась у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького зібрала дослідників, вчених, керівників державних структур галузі обох країн.
Про це повідомляє прес-служба Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького.
«Тема конференції, як зазначали представники польської делегації на чолі з президентом Польської лікарсько-ветеринарної Крайової Ради Яцеком Лукасевичем, є надзвичайно важливою, оскільки вона не так добре висвітлена у польських книжках, як в українських. Та це й зрозуміло. Адже ветеринарна освіта і наука взяла свій початок з Франції 1761 року, створила необхідність відкриття освітніх закладів у Відні та Будапешті (часи правління Австро-Угорської імперії), у 1784 році - у Львові, а вже пізніше в Польщі та Німеччині. Генеалогічне дерево ветеринарної школи Європи кінця XVIII століття, укладачем якого є професор ЛНУВМ та БТ імені С.З.Гжицького Михайло Падура, чітко відображає історію розвитку ветеринарної науки і освіти у Європі і викликає захоплення в міжнародних наукових товариствах, адже є чи єдиним фундаментальним дослідженням у цій галузі», – зазначено у повідомленні.
Дослідник історії ветеринарної освіти і науки у Львові професор Михайло Падура виступив перед учасниками конференції зі доповіддю про свої дослідження архівних документів, пов’язаних з іменем віденського професора Юрія Хмеля(1747-1805), який упродовж майже 21 року завідував кафедрою ветеринарії у Львівському університеті.
Як зауважив дослідник, він був би також вдячний польським вченим за допомогу у пошуках в архівах Польщі подібних документів.
На думку представників польської делегації, конференція має важливе значення в перспективі. Зокрема, як зауважив президент Польської лікарсько-ветеринарної Крайової Ради Яцек Лукасевич, польські і українські ветеринарні університети мають високий рівень освіти, навіть у порівнянні з деякими європейськими наприклад, з університетом у Римі, у якому вища ветеринарна освіта здобувається за чотири з половиною роки, натомість у Польщі – п’ять з половиною і в Україні – п’ять років, але визнання дипломів та акредитація фахівців, не зважаючи на те, що Польща є членом Євросоюзу, не визнається на такому рівні, як інших європейських держав.
«Тому ми дійшли висновку, що з країнами, які недавно долучились до Європейського Союзу і з тими, що збираються долучитись, нам треба створити спільні ветеринарні організації, вести спільні дослідження, щоб ми і наші фахівці стали рівноцінними учасниками управління галуззю у Європі», – сказано у повідомленні.
Ректор ЛНУВМ та БТ імені С.З.Гжицького, професор Василь Гунчак також зауважив, що співпраця з польськими університетами, науковими товариствами та державними структурами допомагає вирішувати спільні завдання.
«Дуже знаменним у наших відносинах став липень цього року. У межах прикордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна, було надано грант спільному проекту між нашим і Природничим університетом у Любліні для створення «ветеринарної школи розширення діагностичних методів із спеціалізованими лабораторіями», вартістю понад мільйон євро, за що ми вдячні нашим польським колегам», – відзначив Василь Гунчак.
