Адептка акварельного рнб з дебютним альбомом спорадичних смаколиків.
Це одеське рнб подекуди нагадує лише ескіз чогось більшого, хоча й вільно тримається свого маревного коріння.
Владиславі Меліс потрібно відразу забути про Яріму після альбому "Незнана". Без її впливів та фітів вона почувається значно краще. Всіх її слів вона також може позбутися назавжди.
Yarima, звісно, зірка українського рнб, але так буде краще для її акварельного рнб спросоння ("один одному").
Без її впливів вона заходить на значно цікавіші території (з dnb, брейкбітом чи хаузом) у всьому своєму млосному та еротичному на теренах стосунків. Там, де вона намагається бути такою маревною, ефірною, ефемерною, а також незнаною та невловною.
Міражні треки "сни" та "бути" опрацьовані значно краще, ніж солодкий хіт "красива", хоча вона й добре знає там, чого хоче ("Не чіпай мене за руку, більше не твоя"). Грайливого у неї цілком достатньо, а от лірика ще інколи губиться у недосконалих словах.
Вона (лірика) часом ще вже зовсім груба для всього млосного та спокусливого у її вже подекуди міфологічній атмосфері ("лісова"). Для згадок про гроші у таких тонких матеріях також варто придумати якісь інші слова, сенси та інтонації ("постійний пошук").