Конференція кандидатки в президентки Ольги Богомолець триває під знаком маргінальності та сектанства.
У даному львівському випадку техніка Богомолець полягає у тому, щоб заперечувати будь-які брудні натяки на те, що її персона – технічна кандидатка від кандіда та баби. Усі такі брудні натяки від сьогодні нарікають брехнею та чорним піаром.
Вона двічі, наче Христос, наголошує на тому, що її оксамитовий голос України не є технічним кандидатом і тому, княгиня української пісні, не буде зніматись на користь когось іншого. Володарка оксамитового голосу оперезана сектанською впевненістю і тому випромінює залізобетонну переконаність у тому, що саме вона стане першою президенткою України.
Вона вже навіть просить зачекати та потерпіти перші два роки її успішного президентства. Вона так свято переконана у своїй перемозі, що хоче побудувати чесну, справедливу та відверту Україну вільну від олігархів та їх олігархічного минулого. Такою впевненістю у своїй перемозі на президентських виборах ще так нещодавно страждав Ющенко і там це вже був клінічний випадок.
Без моралі цифри не працюють і тому кандидатка Богомолець так фанатично переконана, що у неї найвищі рейтинги народної довіри в Україні, якій допоможуть їй привести з собою нову силу.
Одночасно Богомолець непомильно переконана у тому, що більшість рейтингів проплачені і робляться відповідними групами. І у це навіть можна повірити, бо газетка Гриценка також повідомляє, що у нього найвищий рейтинг в Україні. У Богомолець на обличчі світиться проста сектанська впертість і ця заповзята впертість є дуже нудотною, бо ж бувають і дуже веселі сектанти. Але це не той випадок припадків.
Щось лікарняне блукає її обличчям. Неприємні риси жорстокого протистояння з безжалісним чоловічим світом зробили своє. Зафіксована посмішка святої простоти приховує щось приховане і не дуже приємне, наче шкірка від груші.
Така поведінка характерна, наприклад, для заввідділень – право на диктаторство завойоване у нелегкій борні цього патерналістичного світу. І у неї скучноє ліцо, якби сказав Гєпа, і тому їй ніхто не дає грошей. Саме тому її богомольна техніка застигла, завмерла на шпагаті між матеріальним та духовним. І тут лише цікаво на його моменті вона почне більш виразно схилятись до лівого, ніж до правого.
Але поки що, вона продовжує співати свою маргінальну пісню про голубого птаха. Вона співає про те, що усі ми народжені для любові. Що тільки любов одна, як співав El Кравчук, нас порятує. Богомолець співає про те, що любов сильніша за пісню та зброю і тому після своєї перемоги на президентських виборах вона не співатиме доти, доки не змінить в Україні систему влади. Вона співає про те, що хоче, щоб саме українці співали з радості, а вона помовчить, помовчить, бо багато буде роботи.
Роботи буде багато, бо ідеальна картинка Богомолець вже починає тріскати на її ж очах. Кандидат філологічних наук Олег Романчук з журналу Універсум починає забирати хліб неадекватності у відомого львівського політолога Звєрєва. Романчук вихваляє учасників передачі Остапа Дроздова, з яким, як розповідають очевидці нещодавно стався один прикрий випадок у прямому етері, саме після того, як Остап вирішив побути трохи Опрою і покласти руку комусь на коліно чи взяти ліричного героя за лікоть у чарівну мить милосердної розради.
Волонтер її львівської команди, такий собі Маркіян Гудз, який борсається між підозрілою Відсічю та неадекватами з Автономного Опору, починає наслідувати останніх і потрохи істерити. Істерить і буквально кричить у мікрофон журналістка Суботної пошти. Вона захлинається і ледве не плаче осаннами Богомолець. Богомолець знову двічі, наче Христос, повторює, що саме у неї найвищі рейтинги у цій бідній країні.
Богомолець згадує, що вона співає пісні на вірші Ліни Костенко і урочисто нарікає себе власними руками на почесне звання "криголаму, який відкриває двері молоді". От тільки чомусь сама Ліна Костенко не захотіла ходити своїм криголамом у львівському болоті. Відтоді звідти чути лише лемент, ґвалт та причитання.
У цю мить в прес-рум зайшов керівник її львівського штабу Володимир В'язівський і девіація її президентської кампанії якось особливо вигнулась за горизонт ознаками свого вже неприхованого відхилення.
Відео з прес-конференції Ольги Богомолець.
У такому лікарняному випадку найбільш пасуватиме гурт The Antlers зі своїм треком "Intruders" з нового альбому "Familiars" (2014). Пасуватиме тому, що саме вони від з альбому в альбом розвивають цю клінічну тему втрати орієнтації у навколишньому світі.