1 січня набув чинності закон, згідно з яким, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання, і обмежуються можливості затягувати або відкладати виконання судових рішень.
Законом встановлені чіткі терміни по стягненню коштів з державного органу за рішенням суду.
Перерахування коштів стягувачу має бути здійснено у тримісячний строк з дня надходження в Державну казначейську службу України необхідних для цього документів та відомостей. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання буде здійснюватися за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У випадку, якщо Державна казначейська служба протягом трьох місяців не перерахує кошти за рішенням суду, стягувачу буде виплачуватися компенсація в розмірі 0,3 відсотка річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Виплати за рішенням суду, а також компенсації за несвоєчасно здійснені виплати даний закон кваліфікує як збитки державного бюджету.
При цьому, закон зобов'язує органи прокуратури звертатися до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному бюджету.
У разі встановлення в діях посадової особи державного органу складу злочину за обвинувальним вироком суду, державні органи реалізують право зворотної вимоги (регресу) до такої особи про відшкодування збитків, завданих державному бюджету, у розмірі виплаченого відшкодування.
Якщо збитки, завдані державному бюджету, стануть результатом спільних дій або бездіяльності кількох посадових та службових осіб, такі посадові та службові особи будуть нести солідарну відповідальність.
Законом також визначається, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, буде здійснюватися Державної казначейської службою в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Джерело: РБК
