Що в сусідів... поляків?

Аналіз українського контенту інформації про Польщу, спонукав написати короткий огляд того, що відбувається у наших сусідів.

Чи не видається дивним той факт, що про найбільшого західного сусіда, де зараз вже мешкає понад мільйон українців, в самій Україні дуже мало інформації. Так, ми чуємо про кордон і черги, розмитнення та низькі польські ціни на продукти, чуємо про заробітчан й манну небесну на польських будовах, трускавках чи прибиранні мешкань. А що більше? Іноді складається враження, що інформаційні ресурси активізуються щойно президент України, байдуже Порошенко чи Зеленський, їде з візитом до Варшави. Звичайно за окремими винятками, коли десь руйнується пам’ятник, чи гине українець

Найперше обурює те, що за останні роки в українському інформаційному просторі (ТБ, інтернет-видання, друкована преса) з'явилося сотні псевдоекспертів. Досить комусь побувати на заробітках місяць – він вже експерт з питань зовнішньоекономічних стосунків і міграції. Особливо вражають т.зв. "політологи", які переважно не розмовляють польською і користуються іншомовними джерелами інформації про польські події. Але ж спокуса розповісти що в сусідів краще, така велика.

Друге, "глобальне відкриття" для українців – у Польщі невпинно згасає інтерес до українських проблем: війни з Росією, корупції, навіть міграційних процесів. У порівнянні з 2014-2015 роками, у рази зменшилася кількість повідомлень і репортажів з України на усіх телевізійних каналах, у електронних ЗМІ. Наявність поодиноких фахівців, які пишуть про українські справи (Олена Бабакова, Олександра Іванюк) зовсім не рятує інформаційну блокаду, яка постійно зростає. Україна у польському інфоресурсі втрачає популярність!

Натомість якісна праця державних і недержавних структур, що займаються питаннями України ЗМІ ігнорується, або ж відома дуже невеликому грону фахівців. Це "Осередок Східних Студій", "Студіум Східної Європи", Фундація Баторія (усі у Варшаві), "Центр Східної Європи УМКС", "Інститут Східної Європи" (Люблін). Подекуди експертами до українських справ стають випадкові особи, які фахово Україною не займалися, не знають мови і бувають в Україні раз на рік на якісь дводенні конференції. Побутує думка, що дослідник Росії, який читає російською, легко може стати експертом з України, бо "какая разница". Однак, не бракує добрих аналітичних матеріалів і репортажів, особливо українців, які оселилися у Польщі і не втратили зв'язків з Вітчизною.

Головна політична тема останніх місяців – президентські вибори. На другий строк балотується чинний президент Анджей Дуда. Соціологи дають йому перевагу у першому турі виборів. Від опозиційної Płatforma Obywatelska у президенти йде досвідчена політикиня Малґожата Кідава-Блонська, друга за рейтингом. Далі представник об'єднаних лівих Роберт Бедронь (відкрито декларує свою нетрадиційну орієнтацію) і лідер Polskie Stronnictwo Ludowe Владислав Косіняк-Камиш. Замикає п'ятірку лідерів Кшиштоф Босак, представник праворадикальної і проросійської Konfederacja. Перший тур виборів відбудеться 10 травня. Отже, є ще досить часу на агітацію. Чинний президент об'їде т. зв. президентським автобусом усі регіони Польщі. Інші кандидати мають свої стратегії виборчої кампанії. Очікується лавина хейту та провокацій з боку найбільших конкурентів.

Характерно, що тему українських мігрантів-працівників у Польщі не охоплює у передвиборчі кампанії жоден з першої п'ятірки кандидатів. Ніби мільйона українців у Польщі взагалі немає! Натомість майже не зауваженою стала спільна конференція двох колишніх президентів Александра Кваснєвського і Броніслава Коморовського – "Мігранти з України – тест зрілості Польської Держави". Було підписано звернення до Уряду у справі реорганізації і активації міграційної політики. Йшлося про бездіяльність влади у стосунку до міграційної і демографічної політики. Якщо українських працівників не вдасться затримати у Польщі, вони почнуть виїздити (зокрема в Німеччину) постраждає економіка країни. Актуальна легалізація перебування і різні формальності, призводять до багатомісячних очікувань і це відлякує українців.

Останні 10 років яскраво демонструють можливості соціальних ліфтів у Польщі для українських мігрантів. Очевидно більшість заробітчан працює фізично. Однак невпинно зростає відсоток фахівців з високою зарплатою. Переважно українці недооцінюють свої можливості працювати за фахом. Нещодавній приклад: українка намагалась влаштуватися кондитером у цукерню, працедавець довго оформляв дозвіл на працю, а пані активно шукала іншу роботу і зараз працює фінансовим аналітиком. Праця у великих містах часто передбачає додаткові бонуси, як окреме медичне страхування, абонент у спортзал чи басейн, відшкодування витрат автопалива.

Згадуючи медичне забезпечення важливо додати, що від березня Мінздоров’я додає коштів для скасування нинішних черг до чотирьох лікарів спеціалістів: кардіолога, ортопеди, невролога та ендокринолога. У деяких містах зараз черги до кардіологів у державних поліклініках сягають 2-х років. Слід зазначити, що діє дворівнева система медичного забезпечення: державна (NFZ) і приватна. Візит першого контакту до сімейного лікаря відбувається у день приходу у поліклініку. Візит у приватні медичні заклади оплачується на місці у касі.

Одним з головних бар'єрів, для успішного влаштування українців у Польщі є низький ступінь довіри. Довіра до оточення і влади переноситься з власного (українського) досвіду у Польщу. Недовіра до чиновників і поліції. Недовіра до лікарів (не даш хабар, не полікують), недовіра до сусідів. Ці комплекси очевидно представляють радянську ментальність, яка твердо сидить в українцях, незалежно з якого регіону приїхали. Звичайно ж свої українці, яким більше довіряють, намагаються у різні способи заробити на своїх, дурять, вимагають оплату за безоплатні вакансії праці, винаймають помешкання за підвищеними цінами.

Головна соціально-побутова тема польського сьогодення – епідемія коронавірусу. Оскільки перший випадок захворювання зафіксовано на Заході, очікується поступове поширення по усій території Польщі. Від січня триває "медикаментозний ажіотаж", ціни на медичні одноразові маски зросли подекуди у 100 разів. Антипилові будівельні маски підприємливі торгівці продають за 300 злотих, вказуючи, що це протикоронавірусні засоби. Антибактерійних засобів немає навіть на гуртовнях. А у кінці лютого почалася "продуктова лихоманка". У мережах деяких супермаркетів миттєво змітаються продукти тривалого зберігання: макарони, крупи, цукор, олія. Люди, що пам'ятають часи соціалізму купують м'ясо і консерви – полежить у холодильнику! Спостерігаються спалахи паніки в окремих містах щодо поширення коронавірусу, фіксуються випадки знущання дітей над дітьми в школах за те що хтось чхає чи має нежить. Ознакою безпеки і відповідальності влади стане чіткий контроль за поширенням вірусу.

Зараз у Польщі фактично одновладдя. За винятком меликих міст, де мерами обрано представників опозиційної Płatforma Obywatelska, уся законодавча і виконавча влада належить Prawo i Sprawiedliwość. Насправді фінансова ситуація українців – легальних мешканців Польщі за чинної влади значно покращилася у порівнянні з попередніми роками. Українці мають широкий доступ до ринку праці, медичного забезпечення і головне – дістають допомогу на дітей "500+". Від вересня 2019 року кожна українська сім'я, яка мешкає у Польщі легально, має право складати заяву на державну допомогу на кожну дитину 500 злотих щомісяця. Раніше це залежало від рівня доходів. Також існує система відрахування податків на дитину за кожен податковий рік, допомога від "осередків допомоги родині" у містах і селах. Особливі привілеї мають власники карти поляка, адже можуть складати внесок на влаштування свого проживання. Правда, від березня такі заявки не прийматимуться, оскільки вичерпано 75% цьогорічного бюджету на цю допомогу.

Від березня допомогу на започаткування бізнесу для офіційно зареєстрованих безробітних збільшили до 31 тисячі злотих. Щоправда досить рідкісними є випадки отримання цієї допомоги громадянами України. Незважаючи на значне покращення добробуту громадян Польщі, урядуща партія має досить багато прикрих ситуацій, які знижують її високий рейтинг. Зокрема, гучною досі є справа керівника Найвищої ревізійної палати (NIK) Маріана Банася. Для пересічного українця стане дивним те, що політика запідозрили у співпраці з кримінальним світом тільки за те, що він винаймав свій незадекларований будинок фірмі, що зробила у ньому бордель. Хіба в Україні це якийсь злочин, коли державний чиновник заробляє наліво?

Іншим роздмуханим скандалом стала демонстрація середнього пальця однією з впливових політиків урядущої партії, під час засідання у справі призначення для держтелерадію 2 млр. злотих субвенції. Опозиція хотіла ці гроші передати на лікування онкохворих. Депутат просто витирала собі око – і маєш тобі, один невдалий рух пальцем поза око.

Є досить цікаві польські ініціативи, що підтримують українців, родини яких постраждали від війни з Росією, або не мають можливості реалізовувати свої наукові проекти. Наприклад це фундація "Калина",  яку заснувала колишня Сенаторка і діячка Солідарності Гражина Станішевська. Або ж українська газета "Наш Вибір", що активно діє у Варшаві та об'єднує чимало цікавих проукраїнських ініціатив.

У наступному матеріалі опишемо всі способи матеріальної допомоги у Польщі для іноземців, які легально перебувають у країні. Згадаємо про культуру та релігію.