Мар'яна Кричковська: Історико-архітектурний опорний план Львова

Новина про те, що Мінкульт затвердив історико-архітектурний опорний план (ІАОП) Львова у січні облетіло всі місцеві ЗМІ.

Першою про це повідомила керуюча справами виконкому Львівської міської ради Наталія Алєксєєва. Однак, коли на офіційному сайті Мінкульта опублікували текст цього наказу від 22 січня, то стало зрозуміло,  що жодний історико-архітектурний опорний план не прийняли, а йдеться лише про затвердження науково-проєктної документації, що є необхідною для розроблення ІАОП.

Пояснюю. Що таке історико-архітектурний опорний план? Згідно з останніми змінами до Закону про регулювання архітектурно-містобудівної діяльності, що діє з 2023 року, і про який ми говорили у частині Комплексних планів просторового розвитку, ІАОП є складовою частиною Генплану, тобто це один з його розділів.

Щоб прийняти ІАОП, потрібно пройти певну процедуру погодження та затвердження: спочатку отримати вихідні дані, провести тендер, визначити підрядника, який розробить ІАОП. Після цього цей документ має стати частиною Генплану, який також розроблятимуть відповідно до всіх ДБН, винесуть на обговорення, проведуть стратегічні та екологічні оцінки, винесуть на затвердження сесією міської ради. 

Лише тоді, коли буде прийнято Генплан міста Львова, можна говорити, що ми маємо ІАОП як документ, складову частину Генплану. Наказ Мінкульту фактично лише затвердив одну з частин вихідних даних, тобто науково-проєктну документацію, що необхідна для складання ІАОП. Тобто це частина вихідних даних, які місто повинно передати підряднику для розроблення фінального документа. Так, це важливий документ, але це не той  ІАОП, на який всі так чекають і про який говорять.  

Наказ Мінкульту базується на рішенні виконкому Львівської міської ради від червня 2021 року, яким затвердили історичний ареал Львова. Тобто Львів має затверджений історичний ареал. На основі цього провели наукові дослідження про те, що потрібно внести до ІАОП. У дослідженні, яке додали до наказу Мінкульту, визначили зони ІАОП: середмістя, те, що внесли у зону ЮНЕСКО, а також дільниці, які її оточують, наприклад, Личаківська чи Підзамче. Однак у ньому немає жодних карт, лише опис.

Для кожної дільниці, залежно від її наближення до середмістя, встановлюються певні вимоги регулювання забудови. Також є окремий режим забудови Цитаделі та інших точкових зон у місті та буферна зона від них. Загалом визначили певний радіус від центра, де регулюватимуться забудова, її висотність та об'ємність.

Якщо ІАОП затвердять як частину Генплану, то в середмісті не можна буде будувати висотні будинки, не можна буде підвищувати вже чинні будинки навіть у частині мансарди, а якщо будинки відбудовуватимуть, як це є на площі Міцкевича, то той готель не зміг би постати, якби затвердили ІАОП. У буферній зоні дозволять частково змінювати висотність та забудовувати вільні земельні ділянки.

Насправді ці глобально запропоновані обмеження мало що змінюють, вони не є критичними. Мова не йде про консервацію цих територій. Зміни можливі, але у незначних відсоткових відношеннях. Єдине, що серйозно обмежили – це висотність та об'ємність будинків. Добудувати ще один поверх чи вийти за межі параметрів історичних будинків вже не зможуть. Проте це станеться навіть не зараз.

Наказ Мінкульту не братимуть до уваги під час видавання містобудівних умов на забудову в історичному ареалі, аж поки не затвердять новий Генплан. Лише з того моменту цей документ матиме юридичні наслідки для замовників будівництва у Львові, а саме – містобудівну документацію в зоні ІАОП потрібно буде обов'язково погоджувати з Мінкультом. 

Позитив наказу Мінкульту у тому, що про це почали говорити. Проробили велику роботу, однак обмеження для зон досить оцінні, загальні, такі, як того вимагає законодавство. Тому його важливість і наслідки можна буде оцінити лише після того, як затвердять новий  Генплан Львова. Наразі Львівська міська рада не оголосила тендер на виконання ІАОП, а окремих стрічок в бюджеті міста 2024 року на це не передбачила.