Добродомов та чоловічі оселі Зла

Добродомов та чоловічі оселі Зла

олександр ковальчук,  27 грудня 2013

Слідчий Кіпіш допитував Йосифа Ситника у справі туалетного перешкоджання журналістської діяльності громадянина та Дмитра Добродомова.

На цьому слідчому Кіпіші з ініціалами М. та Р. відразу може і кінчатись уся справа про побиття політиком Ситником журналіста Добродомова чи побиття політиком Добродомовим доцента Ситника.

Бо у цей стрімкий час Євромайдану, де важливість якоїсь події знецінюється кожною наступною хвилиною подальших пертурбацій, уся ця кавалкова мізерія має якісь неприродні, ледве не геївські конотації.

Львівський Євромайдан й так перетворився на бордель, де люди скліщились з конями і вже ніяк не можуть відірватись один від одного.

Студенські активісти (всі як один) й так лежать під кимось (Молдаван під Фаріон, Брезіцький під Кубівим, Пошивак під Садовим) продовжують імітувати війну з політиками у поширенні гасла "Майдан без політиків", а нардепні політики сваряться зі студентськими активістами, деякі з яких є політиками.

На Євромайдані усе важливе потрібно було робити у перші дні і у кращому, демократичному випадку, садити усіх від Януковича до Садового. Але такого не сталось, клоуни юзають свої шматочки слави і ця стійка суходрочка буде тривати до якогось незрозумілого кінця.

Ось на тлі такої сумної процесії і відбуваються якісь такі сумнівні перепалки десь біля пісюарів.

Унітазні перепалки відразу оголошуються братовбивчими війнами, хтось стає Каїном, а хтось Авелем. Звичайно, що такі позиції можуть змінюватись зважаючи на точки сидіння того чи іншого учасника братовбивчої бійки.

Добродомова прізвище зобов'язує боротись зі всіма проявами зла, а тим більше у клозетах – цих закритих, відокремлених навіть від Господа та інтелігенції, місцях бойової слави. І тому, звичайно, що з його зіківської вежі дуже помітно той факт, як Ситник вдарив його провідного журналіста.

Статус жертви у такій ситуації потребує жертовної небагатослівності і тому замість Добродомова з черепно-мозковою травмою, зі Свободою на обличчі Ситника продовжує воювати товариш Возняк.

Для Возняка така ситуація – це чудова нагода забалакати лажу з нагородженням Руслани орденом за інтелектуальну відвагу. Саме тому Возняк так гарячково зважував над компутором правду та кривду і вирішив писати правду з невеличкими вкрапленням неправди.

У диких сценах Возняка фаріонівський дружок Ситник чомусь вибігає з туалету розкуйовдженим персонажем.

Але Ситник не може вибігати зі вбиральні розкуйовдженим персонажем, оскільки постійно гелюється і точно не з ефектом мокрого волосся.

І як після такого вірити незалежному інтелігентові Вознякові та його фантазіям про нейтралізацію найзірковішого журналіста?

Сортирна версія Ситника не менш поетична та піднесена. Якоїсь особливої скорботи на його обличчі не помітно лише тому, що за версією Добродомова саме Ситник є піонером унітазного файтінгу і тому, якщо і є чиєюсь жертвою, то лише жертвою зіківських оббріхувань.

Так ЗІК розповідаючи про ці сатурналії біля пісюарів наголошує на тому, що Ситник, на відміну від ДД відмовився здавати аналіз на вміст алкоголю у крові. І саме це, ймовірно, є свідченням того, що кидаючись на журналіста, депутат перебував у нетверезому стані.

Цього року вже була така ймовірна стилістика Експресу в матеріалах про ймовірне побиття Садового ймовірно наймитним кілером.

Тепер її ймовірно вирішили дотримуватись ймовірні ЗІК та zaxid.net, а після цього ймовірні Онисько та Вергелес будуть ймовірно чесати про мораль та іншу ймовірну журналістську пургу.

Єдине, що вигідно вирізняє Ситника на тлі усієї цієї сортувальної сортирності, так це його розумова вищість від більшості журналістів його рідного, свободівського сайту Вголос, що успішно перетворився на безлику та безбарвну убогість.

І ще, подивіться, як часто кліпають його вії, і як правильно у нього підняті брови – та це ж миле, богобоязливе малятко. Як такий кавай міг бити няшного Добродомова? Лише і тільки гладити (тим більше з такою малорухомою лівою рукою).

Його закумареність, яку Добродомов за словами Ситника часто називає обкуреністю – це звичайна закоханість, щира відкритість світові.

Закоханість часто поетизують сп'янінням. Безсонна сонливість – це природній стан закоханості, ознака справжньої свободи. Ситнику просто потрібно частіше посміхатись і це зрозуміють усі на світі.

Поза тим, у межах клозетної версії Ситника, як і у заплаканого Добродомова, дещо забагато фемінних інтонацій та поз, що у цей емоційний час відразу трактуються доволі однозначно.

Хтось пише, що потрібно шукати жінку, але після їхніх версій туалетної події, дещо схоже, що вони вистежують один одного.

Їх обопільне переслідування розпочалось ще під час провокації на Михальчишині, коли заангажований Пошивак власними грудьми не пускав молоді груди Юрія Андріяновича на ту сопливу сцену Ємайдану.

Ситник намагався дізнатись у підкилимного Добродомова про обов'язкову необхідність такого кулуарного зла, але той, нахилившись, нецензурно залайкав його, тобто, послав свободуна серйозним та твердим матом на три веселі букви.

Свободівець не очікував на такі кулаки любові від неприхованого ударівця і тому спокійно пішов додому.

А вже вчора, за словами Ситника, Добродомов намагався помацати його біблійну шию власними руками.

Спочатку він, звичайно, що простягнув руку: чи то для вітання, чи то для пропускання, чи то для іншої сороміцької дії, бо усім відомо, що за люб'язності можуть відбуватись у чоловічих туалетах.

Розпочалась словесна перепалка. Добродомов знову вжив три веселі букви, на тридцять секунд схопив Ситника за груди сорочки та пообіцяв влаштувати йому як чоловік.

Відтепер такі дії евфімістично називаються перешкоджання журналістським діям у туалеті. Хоча, чому там перешкоджати? Зливанню чогось комусь?

На таке чоловіче рукоприкладство збігся народ. Разом з народом прибігла міліція. І вже згодом, свободівець відчув на власному прикладі тисняву у грудях та запаморочення.

Звичайно, схильний до аналізу Ситник тепер визнає, що у момент його мацання шиї у нього було рефлекторне відштовхування Дмитра Євгеновича і схоже, що саме це може стати для ЗІКу нагодою заявити про війну гей-лобі у Свободі супроти чесного та непідкупного Добродомова.

У львівських медіа-образках часто пробігають такі теми. Спочатку людський поголос підозрював у всіх содомських гріхах Садового. Згодом усі гоморристи почали шукати садові гріхи у Канаки. Але Канака – молодець, гордо сказав ні звіриному оскалу Свободу та Ірині Фаріон, зокрема.

Тепер людський поголос підозрює у всіх цих гріхах й фаріонівського дружка (за словами Возняка) Ситника (+ ще декількох персонажів).

Свят, свят, свят зациклюватись на таких неподобствах у такому побожному Львові, тим більше, що мислення важливіше за орієнтацію.

Ситник не збирається бігти, плакати, жаліти себе і подавати зустрічний позов на Добродомова. По-чоловічому, для цього така перепалка – це банальні дрібниці.

Хоча, звичайно, такі дещо квірні алюзії у словосполученнях "проміжна кімната" та "очна ставка" можуть викликати у декого нездорові асоціації.

Так після двох днів сортирного змагання та велемовності свободівця – Ситник в активі, а Добродомов – у пасиві. Хоча, як завжди, виграє Садовий.

На світлі таких маніпулятивних технологій навколо Ємайдану соплякам варто лише зрозуміти, чи це розумна звичка Димінського кидати яйця у різні кошики, чи це лише тверда рука Коломойського і що на пікеті під обласною радою робили вуйки з "Сили людей", яких міцно обіймають з Порошенком.

Також соплякам вартувало б дізнатись про те, чи платонічна нелюбов Любицького до Добродомова – це лише фейсбучний напоказ чи це реальна різдвяна історія з усіма пристрасними примиренням після сварок.

Оскільки цей тиждень у Львові відбувається під гаслом "Love suck", то для обкуриша Ситника (за словами Добродомова) звучить хіт обкуриша Ліла Вейна "Lollipop".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.