Львів страждає фіглями, тимчасово робить хмарочосні барикади на Винниченка, щоб оборонятись від бойовиків Сала та намагається приручити дикі інстинкти Правого сектору на першому поверсі ліворуч.
Народна самооборона захопила своїм стихійним народовладдям поверхи Львівської ОДА і саме тому так швидко Петро Колодій примчав з Києва до Львова, щоб власноручно очолити цей спонтанний процес. Очолити, щоб народ не виніс разом з Януковичем і Львівську обласну раду, і Львівську міську раду.
І це було б дуже логічно зважаючи на гасло "Майдан без політиків", бо і в Львівській обласній, і в Львівській міській достатньо є бариг з опозиційних партій (які тут влада), що так немилосердно та безбожно обкрадають свій рідний галицький нарід. Але Колодій міг би і не поспішати з позачерговою сесією Львівської обласної ради (де присутніми були і депутати міської) та її сьогоднішними, виключно популістськими рішеннями.
Тому контингенту, який вперто стояв під стінами обласної ради, а потім кричав "Молодці" львівським депутатам, можна сміливо впарювати будь-яку пургу, і вони впевнено поведуться на усі ознаки міцної руки. Усі твердження Євромайдану про виключну концентрацію мислення та аналізу у свідомого населення у ці революційні дні чомусь ніяк не діють у Львові.
Садовому з Києва виписали бандерольку звіздюлєй за його нещодавні голослівні заяви про територію вільну від законів Януковича і тому він мовчки став на складний шлях самоорганізації та самодисципліни.
Але завдяки Садовому таке неможливе для міської ради фото, де Процик і Березюк десь поруч, легко виявляється у стінах Львівської обласної ради.
У цей метаморфозний час народні депутати так думають про долю вкраїнського наріду та президентство царя Віталіка, що забувають голитись і можливо, навіть й митись.
Найкраще у таких революційних обставинах почувається "Свобода", але саме це відчуття є особливо оманливим. Війна зі Системою, коли ти є її складовою частиною, це завжди політичне самогубство. І "Свобода" вже дуже близько біля цього акту зашморгується своєю пересувною трупою. Але поки цей стан ще трохи є десь незабарним, то Гутник ще може показати Павлюку приклад того, як правильно стрімитись з сесії Львівської міської ради.
Така депутатська легковажність є дуже бацильною і тому так легко та охоче перестрибує на інших депутатів, які так грайливо леновлять на вушко сусіда попереду.