Звільнення Данила Мокрика з zaxid.net стрепенуло поспіхом увесь львівський бомонд.
Ця подія перебила і навіть відвернула увагу багатьох від неустанних та всюдиприсутніх істерик навколо майбутніх провокацій у Львові у потенційний четвер, особливо у потенційну п'ятницю, і навіть, можливо, у потенційну суботу. Новина про звільнення Мокрика вийшла у відкритий космос і навіть досягнула телекритичного Києва, і де, наприклад, на УП на нього відразу посипались веселі коменти від тамтешніх юзерів.
Новину обговорюють і навіть показують на ютубах. Опоненти чомусь намагаються прошмигнути між Сціллою об'єктивності та Харібдою суб'єктивності, хоча на золочівському відео усе дуже добре видно і без застосування цих світоглядних категорій. За такими людськими речами варто і треба слідкувати з особливим гуманізмом. Особливо варто бути уважними до емпатії у ці воєнні дні.
Бо якось так неуважно всі провтикали 29 квітня п'ятдесятиріччя незабутньої та вічно живої Ірини Фаріон на яку є сила-силенна архівних матеріалів з веселою візуалкою. Але так не буде з Данилом Мокриком, як сталось з Іриною Фаріон. За такого алягеристого алягера Варіанти вирішили підняти свої багатотонні архіви та простежити деякі грандові етапи шляху Данила Мокрика на західному неті, де вже ніхто не скаже, що не буває змін.
Отож у путь, любі друзі, архівними хвилями дигітальної пам'яті.
І відкриває Шамбалу Данила Мокрика фото з відкриття Сихівського райвідділу міліції, де він перевіряє на власному тілі всі принади затриманого відпочинку.
Продовжує відкриття Шамбали Данила Мокрика вертухайський погляд на його перевірку затриманого відпочинку у новенькому райвідділі.
А це вже вікопомна сцена з сесії Львівської обласної ради, де Данило Мокрик, не відволікаючись від процесу читання, вітається з майбутнім головою НБУ Степаном Кубівим.
Кубів дещо прифігіває від такого непоглядного зухвальства Данила Мокрика.
Майбутній голова НБУ остаточно прифігіває від такої нірвани Мокрика.
Прифігівший Кубів намагається зрозуміти причини такого комунікативного ігнору, щоб роздуплитись в критеріях діалогічності Данила Мокрика.
У пришвидшеній анімації ця невербальна сцена матиме ось таку візуалізацію.
Нарешті Кубів знаходить спільні точки дотику з Шамбалою Данила Мокрика і нею, о, диво, виявляється свободівка Ірина Сех.
Так Данило Мокрик опиняється у такому просторо-часі, де може одночасно бути у далекому минулого та незабарному майбутньому голови НБУ Степана Кубіва та голови Львівської ОДА Ірини Сех. На обличчі Мокрика помітно, що він усвідомлює усі переваги такого часового стрибка.
І перед переходом на дещо інші території можна послухати мрії Данила Мокрика про його Львів у проекті Варіантів "Місто моєї мрії".
На інших територіях знову триває сесія Львівської обласної ради, де Данило Мокрик був штатним завсідником. На цьому фото помітно, як він пояснює ударівців та нормальній бабі Оксані Юринець усі кармічні недоліки любовних трикутників.
Але Юринець, як і будь-яка нормальна баба, також може ввести у кармічний ступор й Данила Мокрика.
Заскочений від такого несподіваного погляду на свою бороду Мокрик починає сумніватись та уникати діалогу.
І навіть все більше та більше заглиблюватись у пошуки власної Шамбали під час неповторної магії людського спілкування.
Перш ніж перейти на ще одні території Данила Мокрика, рекомендується перегляд епічного баттлу Данила Мокрика зі сланцевими курми та чіками.
А це вже презентація громадянина Сала. Подивіться, як критично дивиться колишній прокурор Василенко на парсуну Данила Мокрика після позаторішньої історії з цифровими фотоапаратами Canon. А як хижо дивиться на Мокрика колишній львівський міліціонер Рудяк – так би й з'їв неборака. Легенди розповідають, що минулого року львівській прокуратурі довелося терміново викликати на день журналіста величезну бурю зі страшенною зливою для оминання Мокриком приміщення прокуратури десятою дорогою після тієї історії з цифровими фотоапаратами Canon.
Перед перетином люстраційного періоду у житті Данила Мокрика рекомендовано перегляд нещодавнього допиту дівчинки Незабудки після Параду вишиванок. Уся увага на стартові і подальші секунди, але дуже особлива на 2:39-2:43 та особливо 7:09-7:30.
Люстраційний період у своєму житті Данило Мокрик зустрічає у глибокій задумі від атлантної долі під час втримання непіднімного небозводу нової, але все ще такої старої країни.
Люстраційна напруга лещатами долі стискає його шамбалічне чоло.
І розраду, силу та терпіння він віднаходиться лише у концентрованому мовчанні, що в народі називається медитацією.
Лише після такого самозаглиблення люстрація може бути веселою та полум'яною.
Хоча навіть тоді, ліричний герой приречений на самотність. Навіть на сцені.
На цьому етапі майже усе і сподівання, у час альтернативних фінішів, на якийсь хеппі-енд для дівчаток. А оскільки архіви періодично відкриваються та заливаються, то для Данила Мокрика звучить нецензурована і тому така нецензурна версія всесвітньовідомого хіта гурту Тостер та Дмитра Кумара "Скінхед Вітя".