Новини

Соціум

Добротвірське водосховище на р. Західний Буг

Добротвірське водосховище на р. Західний Буг

Міжнародні експерти обговорять проблеми збереження екосистеми Балтійського моря у Львові

Вівторок, 17 травня 2016, 11:49

20-22 травня у Львові відбудеться міжнародна конференція "Збереження моря шляхом цілеспрямованих дій у верхів'ях річок", на якій експерти з 13 країн обговорять шляхи активізації міжнародних зусиль в збереженні вод річок, що впадають в Балтійське море.

Про це повідомив к.т.н. Петро Грицишин, директор Західного центру Українського відділення Всесвітньої лабораторії, який виступає організатором конференції.

«Предметом розгляду цього року на конференції є шляхи активізації міжнародних зусиль в збереженні вод річок, що впадають в Балтійське море, розгляд і обговорення позитивних прикладів залучення громадськості до формування екологічної політики у верхів'ях великих річок, що передбачено планами Хелкому, зокрема таких річок, як Одра, Нарва, Німан, Даугава та Вісла включно із р. Західний Буг», - розповів Петро Грицишин.

До участі в конференції запрошені представники секретаріату Водної Рамкової конвенції та Хелкому, представники громадських організацій, що працюють в басейні Балтики, із одинадцяти країн, та відповідальні представники Західно-Бузького управління водних ресурсів України, Львівського обласного управління водних ресурсів та департаменту агропромислового розвитку Львівської області.

Пленарне засідання конференції відбудеться 21 травня, у суботу, в Гранд Резорт Готель, з 14.00 до 18.00. Робоча мова конференції – англійська

Нагадаємо, до водозбірного басейну Балтійського моря відносяться 14 держав – Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія, Естонія, Латвія, Литва, Білорусія, Україна, Польща, Німеччина, Данія і Чехія та Словаччина. Дев'ять із цих країн мають безпосередній вихід до Балтики. Україна і Білорусія поєднані з Балтикою через басейни річок Західний Буг і Німан.

Наприкінці 60-х років, внаслідок того, що потрапляння забруднювачів перевищило природну здатність акваторії до самоочищення та в результаті надмірної експлуатації природних ресурсів на Балтиці виникла екологічна криза. В 1973 році море було оголошено надзвичайним районом Світового океану. Не дивлячись на розвиток в цьому регіоні природоохоронної діяльності, до цього часу загальна екологічна ситуація в цілому не покращилась.

В групу країн, території яких інтенсивно впливають на басейн входять Польща, Україна і Німеччина.

В 1998 році в басейні Балтійського моря було відмічено 85 гарячих точок, до яких було віднесено і м. Львів, вплив якого відповідає найбільш значним джерелам забруднення.

Коаліція Чиста Балтика (ССВ) щорічно проводить Міжнародні конференції, присвячені різним екологічним аспектам збереження водних ресурсів Балтійського моря.

ССВ заснована в лютому 1990 року в Хельсинкі екологічними неурядовими організаціями з дев'яти країн Балтійського регіону з метою об'єднати свої зусилля в охороні навколишнього середовища Балтійського моря. Зараз ССВ об’єднує 21 організацію з одинадцяти країн Балтійського регіону.

Найважливішим інструментом міжнародного регулювання природ-оохоронною діяльністю в басейні Балтики є Конвенція з охорони довкілля Балтійського моря (Хельсинська Конвенція), яка вступила в силу в 1980 році. В зв’язку із змінами в політичній і економічній ситуації в регіоні Балтики була підписана в 1992 році нова Хельсинська Конвенція, яка розширила свою дію, зокрема, на Білорусію, Україну, Чехію, Словаччину і Норвегію.

Західний центр Українського відділення Всесвітньої лабораторії – неурядова, політично незалежна, некомерційна організація заснована в 1992 році для об’єднання зусиль науковців, спеціалістів і громадян Західного регіону України до вирішення завдань загальнолюдського характеру, серед яких є екологічна просвіта громадян та розповсюдження інформації про шляхи досягнення збалансованого розвитку як в Карпатському регіоні, так і в Єврорегіоні Західного Бугу, з 2004 року співпрацює із ССВ і з 2006 року є її дійсним членом.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.