Зміст статті

5 липня 2016

Єврооптимізм на Львівщині

Зазвичай народні депутати їздять у глибинку напередодні виборів, річниць-роковин чи під час надзвичайних ситуацій.

Та фонд «Відродження» ламає цей стереотип разом з міжфракційним об'єднанням «Єврооптимісти».

Незважаючи на те, що у Верховній Раді є МФО «Львівщина», яке краще знається на проблемах регіону, у перші дні липня турне областю провели Єврооптимісти. Співпраця між фондом Відродження та Єврооптимістами почалась ще з 2015 року. До того ж для останніх є звичними поїздки у області.

Та справедливості ради слід зазначити, що серед четвірки Єврооптимістів, які поїздили областю, була Оксана Юринець, яка також входить у міжфракційне об’єднання «Львівщина».

Крім неї європейський оптимізм на львівську землю привезли позафракційна Вікторія Пташник, народнорфронтівець Леонід Ємець та порошенківець Олександр Черненко.

З ними у вояж вирушила юна координаторка найоптимістичнішого МФО Марина Бардіна. А також активісти від екології Анатолій Павелко та Петро Тєстов.

Однак, найколоритнішою учасницею вояжу стала громадянка США Тетяна Витвицька. Вона з діаспори, але регулярно щороку приїздить до України. Цього літа вона волонтерить в УКУ.

Паралельно агітує людей голосувати за Хілларі Клінтон.


День перший

На початку поїздки Оксана Дащаківська на правах організатора знайомить всіх між собою та пояснює що впродовж поїздки обговорять три актуальні теми: екологічна безпека, децентралізація, ресоціалізація солдатів АТО.

Дрогобиччина

Першим пунктом призначення Єврооптимістів став Стебник. Неподалік від міста на київсько-львівську делегацію чекали мери Стебника (Петро Старосольський, ВО «Батьківщина»), Дрогобича (Тарас Кучма, безпартійний, мером став від «Народного контролю»), директор КУ «Інститут розвитку Дрогобича» Володимир Кондзьолка і нардеп-мажоритарник Богдан Матківський.

Останній, входить до міжфракційного об’єднання «Народний контроль», що підкреслив значком на лацкані піджака, яке очолює, між іншим, ще один єврооптиміст зі Львова Євген Добродомов.

Символічно, що зустріч відбулась при трасі просто під біг-бордом який нагадав про Форум місцевого розвитку. Відгомін події ще матиме місце в цей день у Турківському р-ні.


Екологічна проблема Стебника – підземні порожнини у шахтах, що можуть спричинити утворення ям чи землетрусів.

Калійні солі тут не видобувають вже не один десяток років, після прориву дамби на хвостосховищі ще у 1985 році та наслідки відчувають досі. Земля просідає, через що може провалитись житло, траса Дрогобич-Трускавець, водогін Гірне-Дрогобич, ЛЕП.

Серед трьох перерахованих інфраструктурних об'єктів є дорога. Вона щодня має навантаження, і сполучає Трускавець з зовнішнім світом.

Тарас Кучма додає, що на цій дорозі часті ДТП, тому її необхідно перенести, аби вберегти її від остаточного руйнування внаслідок просідань поверхні землі (1 см на місяць).

Так само, він вважає, слід вчинити з ЛЕП та водогоном. Коли завод працював, повністю брав на себе питання житлово-комунального господарства. Зараз на ньому працює 120 чоловік.

Детальніше про усі ризики пояснює теперішній директор ГХП «Полімінерал» Сергій Оринчак: "Ми зараз у зоні гірничого відводу рудника №2, що відкритий у 1966 р. У нього почала прибувати вода у 1976 році. Для подолання проблеми мобілізували сили з усього союзу: привезли спеціальні тампонажні станції. Його законсервували".

Анатолій Павелко згодом його доповнює: "Свого часу відбулось розбиття активів тоді ще держпіприємтсва і проектами планувалось, що рудник №1 працюватиме з метою заробляти гроші на консервацію рудника №2. Але цього не сталось"

Оксана Дащаківська пропонує проводити незалежний моніторинг змін у надрах землі, адже під час проведення таких робіт держструктурами існує корупціогенний ризик.

Далі всі їдуть у відпочинковий комплекс на обід, перед яким ведуть мову про сміттєзвалище у с. Брониця. Про нього розповіли директор "Комбінату міського господарства" Дрогобича Андрій Янів, та сільський голова Брониці, у якому є сміттєзвалище Дрогобича, Григорій Демків.

Тамтешній полігон менший від Грибовицького і перешарування сміття землею там проводять ретельніше. Та представники місцевого самоврядування просять у нардепів сприяння у інвестуванні в сміттєпереробку.

Турківщина

На черзі відвідання Турківського району, де живуть бойки. Оксана Дащаківська в дорозі пояснює що це за люди, слабкі та сильні сторони соціально-економічного розвитку Турківщини: "Там немає сільськогосподарських земель, погані дороги, недостатньо інфраструктури для сільського туризму. Хоча бойки мають свій власний фестиваль – Бойківські фестини, для проведення яких торік, після звернення до Президента проклали 500 м дороги. Як не дивно, але саме у Турці головою міської ради дві каденції, до 2010 року був… комуніст Геннадій Брич."

Оксана Дащаківська

Дорога до найвіддаленішого гірського району Львівщини проходить повз два енергетичні об'єкти, якими область поки що може гордитись: Самбірська сонячна електростанція (с. Ралівка) та Старосамбірські вітряки-генератори.

Анатолій Павелко пояснює пасажирам євро- оптимістичного автобуса, що це далеко не перші вітряки в області. Адже ще наприкінці 90-их збудували вітрову електростанцію поблизу Східниці, однак вона працювала менше десятка років через невдале планування.

Наближаючись до с. Явора, де еколог розповість усім про особливості будівництва малих ГЕС у Карпатах, пасажири автобуса звертають увагу на велику кількість високих рослин, що цвітуть білими широкими квітами – борщівник.

Ця рослина тут росте цілими полями, – як і ГЕС, він є небезпекою для екології гірських районів.

Щоб унаочнити міфи та реальну шкоду від малих ГЕС він роздав брошури від організації, яку представляє – Всесвітнього Фонду Природи.

В Яворі мандрівників зустріла негода – лекцію Анатолія Павелка про вплив місцевої ГЕС на р. Стрий слухали під шум води та дощу. Еколог пояснив, що ГЕСи перешкоджають руху риби та ускладнюють сплавлятись річкою.

Енергія, яку дають такі греблі нерентабельна, не відпускається за «зеленим» тарифом місцевому населенню. Її за цим тарифом викуповує ДП «Енергоринок». 

Явірська ГЕС, побудована у 1960-их, реконструйована у 2006 році

Поряд з ГЕС на київських гостей чекали місцеві господарі – сільський голова Дмитро Гошовський, голова Турківської райради Володимир Лозюк та голова Турківської РДА Олександр Лабецький.

Всі разом їдуть до Явірської школи, проїжджаючи повз асфальтний заводик Онуру.

Дорогою Лабецький розповідає про боротьбу з стихійними пилорамами та варварськими вирубками лісів. Виникає пропозиція поїхати на місцевий  лісокомбінат, що депутати підтримують одноголосно, але після відвідин школи. 

Міні-завод Онур

У її інтер'єрі підкреслено ґонор бойків, про це наголошують учасники імпровізованої конференції про децентралізацію Турківщини.

Представники  місцевого самоврядування просять ретельніше там «нагорі» зважувати всі ризики децентралізації, та наголошують на тому, що гірські райони попри природній приріст населення залишає молодь, тому вкрай необхідно створювати робочі місця.

Попри те, що Турківщиною проходить 65 км державного кордону, тут досі немає переходу, а це покращило б економіку району. Лозюк та Лабецький аргументуючи ті  чи інші твердження апелюють до суперечливих тверджень Юрія Ганущака, якого вони слухали тиждень тому на Форумі місцевого розвитку.

Коли заходить мова про транскордонну співпрацю та інвестиції, Оксана Юринець жвавішає та пригадує законодавчі акти, з якими вона працювала, як Голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

Місцева голова районного управління освіти пропонує розробити план не лише адміністративно-територіальної децентралізації, а й освітньої – вона вже створила карту локальних освітніх округів.

Завдяки такій ідеї стане легше керувати закладами освіти району, в яких маса проблем: від закупівлі підручників до перевезення школярів. До того далеко не всі школи підключені до інтернету, – його проведення до сіл для операторів технічно складне і затратне.

Оксана Дащаківська звертає увагу також на здобутки Турківщини: лідерство по надоях молока та кількості м'яса великої рогатої худоби, успішне поселення кримських татар у с. Бориня.

Нардепи погоджуються з більшістю зауважень по децентралізації гірських районів, та занотовують їх. 

Автобусу нелегко проїхати поганою та вузькою дорогою Явори, та все ж він привозить всіх на лісокомбінат. Тут делегація оглядадає цех, керівництво якого хвалиться новітнім обладнанням та високими заробітками робітників.

Дійти кілька кроків до нього від автобуса по камінню та калюжах складно для нардепинь на каблуках.

Нагадуючи завтрашню програму, Дащаківська просить всіх вдягатись та взуватись якомога зручніше – заплановано прогулянку лісом та відвідання тліючих териконів. Звідси усі вирушать на вечерю в Розлуч, потім – на ночівлю до Львова.


День другий

Другого липня представниць прекрасної половини людства поменшало – Вікторія Пташник повернулась до Києва, а Оксана Дащаківська мала лекції в УКУ.

У цей час депутати снідають з керівниками області – Синюткою і Ганущиним. Трапеза непублічна, але завдяки лаконічному допису в Фейсбуці голови облради відомо про одну з тем обговорення.

Винниківське лісництво

Зі Львова делегація вирушає спершу на Винниківське лісництво. При вході у заказник «Чортові скелі» на Єврооптимістів чекають лісооптимісти на чолі з Анатолієм Дейнекою та заступником голови облдержадміністрації Ростиславом Замлинським.

Вони звітують про заходи та механізми відкритості лісозаготівель для громадськості. Лісівники розписали це на папері та зібрали у папки, які роздали нардепам та екологам.

Один з учасників зустрічі представляє проект «Прозорі лісозаготівлі», що організовано також за підтримки фонду «Відродження».

Дейнека зізнається, що місцеві громади бурхливо реагують на заплановані лісгоспами рубки.

Однак, у більшості випадків погоджуються. Анатолій Павелко припускає, що місцину приготували до приїзду високої делегації, між ним та лісівником виникає коротка суперечка.

Пригадуються вчорашні слова Оксани Дащаківської про те, що його участь у поїздці є мужнім вчинком. Він регулярно опонує представникам влади у дискусіях на екологічну тематику.

Щоб побачити зразкову рубку вервечкою йдуть по стежці пагорбом. До групи примикає велосипедист, стверджує що він з Винник і йго також цкавить доля місцевого лісу.

Усі виходять на галявину всіяну купками гілок та інформаційною табличкою про параметри цього місця рубки. Там свої погляди на масові вирубки розповідають по черзі один з лісівників та Анатолій Павелко.

Спічі є дещо антагоністичними один до одного. Хоча згодом еколог визнає, що у деяких твердженнях він погоджується з чиновниками.

Сокаль

Після лекцій на лісозаготівельну тематику автобус їде у Сокальську районну раду.

Дорогою функції гіда виконує Оксана Юринець. У прилеглому до її рідного Яворівського району, Жовківському вона показує нельвів'янам Грибовицьке сміттєзвалище.

Після нього їдемо через Куликів, знаменитий ковбасами, та…місцями бойової слави колишньої партії Оксани Юринець: проїжджаючи повз Ударну хатину єврооптимісти кокетливо усміхаються.

За Жовквою у вікні видніється песимістичніша труба костомельного заводу, трохи згодом – тліючі терикони. 

Приїзд киян у Сокалі чекали голови райради та РДА і зо три десятки рядових мешканців району, охочих задати питання. Власне тут, говоритимуть на всі три теми визначеними організаторами турне: солдати АТО, децентралізація, екологія.

У першій темі питання мали батько зниклого безвісти солдата, яким нелегко отримати документи на пільги та працівниця соцзахисту Наталія Костишин.

Щодо оптимізації закладів освіти, пов'язаної з децентралізацією своє питання поставила педагог однієї з сільських шкіл – жінка дуже хвилювалась, її голос тремтів.

На питання децентралізації відповідали всі потрохи: заступник Замлинський, нардеп Черненко та голова РДА Пелих. 

Втім, дискусія про терикони між помічницею нардепа Мусія та Замлинським відбувається напруженіше. Останньому доводилось захищати честь Синютки, якому сокальчани зробили закид, оскільки очільник ЛОДА не бував на них.

Так само не побували і Єврооптимісти.

Вони і так вже відстали від графіку, тому запланований виїзд до вугільної гори не відбувся. Депутати мусили якомога швидше повернутись до Львова, щоб вчасно виїхати поїздом до столиці, тому вертались вони вже на авто Замлинського.

Такі зустрічі дали можливість законотворцям побачити проблеми зблизька, і що важливо, слухати про можливі важелі впливу на їх вирішення саме у високих київських кабінетах. Адже місцеве самоврядування саме по собі значно обмеженіше у повноваженнях.

Найбільше протягом вояжу обговорювали екологічні проблеми, менше – децентралізацію, зовсім трохи – ресоціалізацію АТОшників. 

Наразі Єврооптимісти готуються оприлюднити підсумки поїздки на сьогоднішньому брифінгу, та важливо, щоб він став не закінченням робочої поїздки, а відправною точкою руху від дискусії до дій. 

Автор: Юрій Семашко