10 травня 2017

Золоте сміття

Золочівський досвід сортування твердих побутових відходів без шуму та пилу.

Поки у Львові створюють стратегії і програми щодо поводження з ТПВ, поки у Львові мріють про сміттєсортувальний завод і не знають куди вивозити власне сміття, то у районному Золочеві вже чотири роки сортують ТПВ на механізованій лінії, яка дозволяє вдвічі зменшити його об'єми для захоронення.

Журналісти Варіантів побували на сміттєсортувальній лінії в Золочеві та поспілкувалися з підприємцями, які займаються сортуванням сміття.

Лінія розташована на околиці Золочева, практично на межі міста з землями Єлиховицької сільради, поблизу старого сміттєзвалища та нового недобудованого полігону ТПВ.

У самому Золочеві зелені пластикові баки для змішаного збору сміття, на відміну від львівських, різнокольорових, вдень були порожніми, і якихось свідчень того, що в місті запровадили окремий збір ТПВ, годі й побачили.

Але місцеві підприємці пояснили, що у Золочеві частина населення має підсобні господарства і тому органічні відходи не викидають, а переробляють самі. До того ж у Золочеві працює п'ять пунктів прийому вторсировини і, відповідно, завжди знайдуться охочі підзаробити на здачі паперу, металу чи скла.

У місті також діють пункти збору шкідливих відходів. Саме тому, поміж сміття, що потрапляє на сортування, зрідка трапляються батарейки та люмінесцентні лампи.

Поблизу огородженого ангару посеред поля, в якому й розташовується сміттєсортувальна лінія, нас зустрічає директор приватного підприємства "Еко Баланс Золочів" Богдан Бундз, якому й належить сортувальна лінія. Його екскурсія сортувальною лінію триває не більше п'ятнадцяти хвилин, розповідь директора по-діловому лаконічна, але інформаційно насичена.

Богдан Бундз

Сміттєсортувальна лінія у Золочеві збудували та запустили в листопаді 2013 року прямо у полі. Це лінія конструкції і виробництва "Хаммель-Україна". Такого ж типу й сміттєсортувальна лінія у Львові, на "Сільмаші", яку вже змонтували, але не ввели у дію.

Однак власник швидко зрозумів, що сильний вітер, який гуляє околицями Золочева, постійно розносить сміття. Саме тому довелося добудувати покриття і зараз лінія стоїть в ангарі.

"Ми займаємося збором і вивозом сміття із Золочева та 17 навколишніх сіл, – розповідає Богдан Бундз. – У день на сортування заходить приблизно 150-160 кубів ТПВ. Після сортування органіку вивозимо на старе сміттєзвалище, що розташоване поруч. Відсортована спресована продукція йде на вторинну переробку. Важливо, що ми відсортовуємо те, що найшвидше може загорітися у випадку потрапляння на полігон: пляшки, папір, скло, метал, плівку, пластик".

Сміття вантажівки розвантажують у спеціально обладнане і захищене заглиблення або яму. Після цього сміття транспортером подається на барабан, який відсортовує органіку. Далі органічні відходи із барабана подаються у спеціальний бак і вивозяться, а тверді відходи або неорганіка подаються до сортувальної кабіни. Богдан Бундз також дуже радить підприємцям додатково встановлювати в барабані магніт, який відсортовує метал.

Сортувальна кабіна – це вузьке приміщення прямокутної форми, яке знаходиться на висоті 4-5 метрів від землі. У ньому вздовж стола розташовуються 8-10 кобіт, які вручну відсортовують сміття, вибираючи скло, папір, пластик та інші фракції, що надаються до вторинної переробки.   

Технологія сортування відходів на сміттесортувальній лінії, зі слів Богдана Бундза, не настільки вже й складна: "Пляшки сортуємо за кольорами: прозора, коричнева, голуба, зелена. Окремо відбираємо тетрапаківську упаковку, сортуємо поліетиленову плівку. Кожна працівниця відбирає свою фракцію та кидає у відсік. Коли він наповнюється, вона натискає на педальку, відкривається віконечко і все це падає в сітку, встановлену під кабіною, під її робочим місцям. Вже з сітки відсортоване сміття надходить на транспортер, який подає однорідне сміття в прес. Спресовані тюки ми складуємо та готуємо до транспортування".

Саме таке лінія дозволяє відсортовувати 50 відсотків об'єму відходів, які надходять на лінію, що значно зменшує навантаження на полігон.


"Полігон ТПВ – це інженерна споруда, що відрізняється від звалищ обладнанням. Зокрема, ґрунтові води захищаються від смітникових вод та продуктів гноїння (фільтрату) спеціальною технологією, проводиться дегазація, тобто, виділення або відбір газу, що утворюється під час розкладання ТПВ. Іншими словами, на полігоні, згідно проекту, викопуються такі рови, або, як їх називають, карти складування для різних видів відходів, шириною 10-15 метрів, довжиною до 150, вкладають протифільтраційний матеріал (щось схоже на руберойд, щоб не було витоку фільтрату), облаштовують збірники фільтрату (щось схоже на каналізаційний колодязь, тільки ширше та більше). Для дегазації вставляють металеві труби на відстані 10-15 метрів одну від одної, малюють в жовтий колір, щоб їх можна було помітити. Труби розташовують або вертикально, або горизонтально, в залежності від того, як складалося ТПВ, через труби відходять гази, що утворюються під час розкладання ТПВ. Є технологія відбору такого газу, щоб він не потрапляв до атмосфери" – директор ТОВ "Хаммель-Україна" Михайло Куценко

Для сміттєвої ситуації у Золочеві така сортувальна лінія є важливим фактором стабільності, оскільки старе сміттєзвалище, що розташоване на території села Єлиховичі, площею 4,5 га, за словами Богдана Бундза, заповнене на 95 відсотків.

Саме тому його мешканці виступили проти того, щоб до них завозили сміття зі Львова.

Новий же полігон вже чотири роки не можуть добудувати через брак коштів. Початково потрібно було 18 мільйонів гривень, сьогодні ж не знають де відшукати 15 мільйонів гривень на завершення робіт. 

"Держава – поганий інвестор, – обурюється Богдан Бундз. – Такого полігону, як будується в Золочеві, ніде в Україні немає. Його роблять за сучасними європейськими стандартами та технологіями. Це чотири карти складування. Але немає коштів, щоб завершити роботи, бо проектували видатки на будівництво, коли долар був 8 гривень, а зараз, коли він вже 27 – потрібно шукати додаткові кошти".

Після розмови про проблеми нового полігону ми помічаємо приміщення, які розташовані поруч з сміттєсортувальною лінією: адміністративно-побутовий будиночок з вбиральнею і душовою для робітників, а також дровітню.

"Дерево, яке трапляється у смітті, ми не викидаємо, а розпилюємо на брикети. Ними опалюємо цей будиночок, тобто економимо значні кошти", – зазначує Бундз.

1 – полігон, 2 – сміттєзвалище, 3 – сміттєсортувальна лінія

Біля огорожі лежать складовані автомобільні шини.

"З утилізацією шин є проблеми. Наразі, ті, хто їх збирає для вторинної переробки, не пропонують адекватної ціни. У Львові приймає одне підприємство, але хоче триста гривень за тонну. Нам це не вигідно, і тому нехай поки що полежать тут", – пояснює Бундз.

У розмові плавно переходимо до теми економічної складової сміттєсортувального бізнесу, адже, як відомо, в Україні тариф на сортування сміття поки що не діє.

"Тариф на вивіз сміття з однієї особи в Золочеві в багатоквартирному будинку становить 12 грн. 50 коп., з приватного сектору – 13 грн. 30 коп. Якщо ж говорити про сортування, то це наша, приватна ініціатива та приватний бізнес. Ні мешканці, ні держава в нього не долучилися. Сміттєсортувальна лінія повністю утримується за рахунок того, що нам вдається заробити на продажі хвостів (так підприємці називають відсортоване сміття). Буває по-різному. Спочатку ми півроку взагалі працювали в збиток, зараз заробляємо, але це не якісь там надприбутки", – каже Бундз, – "Бо час від часу виникають проблеми зі збутом то тетрапаку, картону чи інших відходів".

Богдан Бундз і його колеги не приховують, що вони зацікавлені в тому, щоб тариф на сортування почав діяти.

"Введення такого тарифу дозволить нам поглибити переробку сміття, а отже ще в декілька разів зменшити об'єми, що йдуть на полігон, на захоронення. Тим більше, що сьогодні ринок також цього вимагає. Раніше ми скло сортували лише на прозоре та кольорове, а сьогодні сортуємо на різні кольори, а це для нас – додаткові затрати", – пояснює він.

Іншою проблемою є склад самого сміття. "Сортування сміття з приватного сектору не дає значного ККД. Якщо б мешканці самі ретельно сортували сміття, то тоді наша лінія взагалі була б нерентабельною", – продовжує Бундз.

Налагодженню системи легального сортування сміття також перешкоджає тіньовій бізнес, який існує практично всюди. "Коли минулого року сталася трагедія в Грибовичах, ми приймали машини зі Львова та намагалися сортувати те сміття. З однієї машини впало лише 25 пет-пляшок, і це дуже мало. Схоже, що хтось вже пляшку відсортував", – ділиться Бундз власним досвідом.  

Також він переконаний, що львів'яни повинні сортувати своє сміття. "Якщо говорити про Львів, то у Львові сортувальні машини варто ставити у кожному районі, однієї чи двох буде замало. І не треба цього боятися, адже екологічної загрози від сортувальних машин, якщо вони введені в дію з дотриманням законодавства, не буде", – впевнено стверджує він.

Цього року навколо території, де розташована сміттєсортувальна лінія в Золочеві, її робітники висадили молоді деревця. Цей зелений щит стане додатковою огорожею, що не дозволить вітру розносити сміття округою. 

Автор: Степан Микитюк