18 травня 2017

Велика річниця Реформації

Увесь протестанський Львів у 2017 році святкує 500 років Реформації.

З нагоди такої знаменної дати протестанти Львова діляться своїми переживаннями та сподіваннями.

Для багатьох християн України слово "Реформація" не асоціюється з такими історичними постатями як Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Ян Гус чи Еразм Ротердамський. Та впродовж 2017 року у зв'язку з відзначенням п'ятисотої річниці руху "Реформація", як рядові протестанти, так і пастори, теологи чи історики мають привід подискутувати, дізнатись більше про історію та сучасність протестантизму в Україні.

Варто мати на увазі, що ця дата має всеукраїнське значення. Для протестантів є важливим, що її відзначення ще торік у серпні офіційно підтримав своїм Указом Президент України. Усі заходи приурочені річниці оприлюднені на спеціальному сайті.

Підписання Указу (фото прес-служби Президента)

Для українських протестантів п'ятсотріччя Реформації – це не просто важлива дата і низка заходів, що тривають з кінця жовтня минулого року до кінця жовтня цього року (саме у жовтні М. Лютер прибив на двері Віттенберзькому соборі свої "95 тез", що є відправною точкою Реформації). Для них це можливість розповісти про себе, свою діяльність, історію, розвіяти міфи, стереотипи.

Варіанти ніколи не цуралися дізнатися більше про життя зсередини тих релігійних громад Львова, що у меншості, або показати широкому загалу їхні унікальні традиції. Відтак розповідаємо про історію та сучасність львівських протестантів.


Символіка R500

Львівська церква євангельських християн-баптистів "Дім Євангелія"

Чи не найстарішим протестантським храмом у Львові є церква євангельських християн-баптистів "Дім Євангелія", яку в народі, інколи, називають кірхою. І це німецьке слово має історичне підґрунтя. Адже початок вулиці Зеленої був німецьким кварталом.

Ще у 1678 році тут був заснований костел св. Урсули ордену домініканців. У 1785 році будівлю передали громаді лютеран. Вони розбудовували квартал: згодом тут постала лікарня, а у 1821 році – євангелистська школа (зараз у її будівлі Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області, що на вул. Левицького). У 1855 вона набула такого вигляду що є зараз. Окрім господарських та адміністративних будівель поряд з храмом є футбольний майданчик зі штучним покриттям.

Сьогодні у храмі побували члени двадцять сьомої Міжнародної конференції "Історія релігій в Україні", яку проводили Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії, Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України. 

Про історію баптистів розповідав пастор Ярослав Назаркевич. Він здобув історичну освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка, а поглиблені знання з історії релігії – у США, семінарії, що у столиці штату Техас, Далласі.

Перші баптисти до Львова прибули у 1820-их роках. У 1922 р. була заснована офіційна громада баптистів, до якого входили, переважно поляки та українці, трохи німців. У міжвоєнний період баптистів переслідували. Найтрагічнішим часом для був кінець грудня 1939 р., коли "перші совіти" їх на саме Різдво у примусовому порядку депортували.

У часи СРСР в храмі деякий час був склад грамплатівок і офіси держструктур.

У 1985 року баптисти у владних кабінетах міста почали випрошувати повернути їм святиню. У 1990 році їм вдалось отримати храм у жалюгідному стані. Однак працею і коштом прихожан її реконструювали і освятили у 1997 році. Більше про історію баптистів у Львові можна прочитати тут.

Ярослав Назаркевич також розповів про упереджене ставлення інших конфесій до баптистів, однак відчутно, що для нього це не є проблемою, – він цілком спокійно пригадує про випадок у школі де вчаться його діти.

Великого значення у розповіді про баптизм пастор надає інституту сім'ї. Він наголошує, що розлучення у баптистів трапляються вкрай рідко. Сам же Ярослав Назаркевич є зразковим сім'янином, батьком шести дітей. У вересні 2013 року, коли він мав розмову з Варіантами, їх було п'ятеро.

До того ж при храмах протестантів дуже часто діють різні гуртки, секції, літні табори, школи, дитсадки. Тобто це є цілі соціальні комплекси

Церква "Нове життя"

Церква "Нове життя"

Вона затиснута між колишньою польською школою та залишками цехів заводу "Кінескоп". Її одразу непомітно з вулиці Залізняка. Назва "Нове життя" сповна відповідає будівлі й тому що у ній відбувається: адже завдяки євангелистам колись занедбану будівлю пришкільного храму вдалось відремонтувати і зробити у ній цілий соціальний центр.

Її керівник, пастор Михайло Кеньо, пригадує: "Багато років тому я почав демонструвати фільм Ісус у в'язницях, з цього почалось моє служіння. Багато в'язнів після звільнення адаптовувались до звичайного життя при церквах".

Близько 15 років тому Михайло Кеньо переконав голову ліквідаційної комісії заводу "Кінескоп" (що зупинився) Белея надати одну з будівель під церкву.

Зараз у п'ятиповерховій споруді є не лише зал для молитви. Тут також студія звукозапису, де вчаться музикувати підлітки, клас для проведення вільного часу дошкільнят, швейна майстерня. 

Важливим здобутком однієї з прихожанок тутешньої церкви є робота з підлітками, що опинилися у складних ситуаціях. Оксана Карп'як проводить зустрічі у школах з дітьми. Її програма "Відродження" у формі інтерактивних лекцій допомагає підліткам обрати правильну модель у кризових ситуаціях. Оксана Карп'як відвідує школи Львова з програмою ще з 2003 року і розмовляє з школярами про ризик залежності від куріння, наркотиків, алкоголю, ігроманії. 

"Директори шкіл мене запрошували на батьківські збори, де я також проводила подібні лекції адаптовані для них. Я рада що моя діяльність є корисною для міста", – додає Оксана Карп'як

Програма розроблена у Києві, сертифікована Міністерством освіти.


Парафіяни "Нового життя" нещодавно вирішили допомогти львівським ромам. Дещо сором'язливо Михайло Кеньо розповів, як побував у одному з ромських таборів, що у Львові, де навіть барон не уміє читати, інший житель табору маючи атестат про завершення 9 класів середньої школи також не вміє читати. 

"Наступного тижня починаємо там працювати, прибиратимемо, плануємо зробити їм туалети, і щось подібне на школу. Хочемо показати цим людям що можна зовсім по-іншому жити!", – з оптимізмом заявляє пастор.

Обитель Адвентистів Сьомого Дня

Великий комплекс Адвентистів на вул. Багряного, 38, складається не лише молитовного залу, а й з трапезної, офісу Біблійного товариства, крамнички, теле- і радіостудій та гордість громади – невеличка приватна школа.

Вперше Адвентисти Сьомого Дня збирались тут на молитви ще на початку 50их років ХХ століття, коли це була вулиця Галини Гурської.

Тутешній керівник – пастор Віктор Власюк. Він розповідає про багату історію конфесії у Львові (про що більше можна дізнатись тут). Адвентистів у СРСР не переслідували так жорстко як інших,тому збереглось багато інформації про них. 

У Львові є три християнські школи: школа св. Софії (УГКЦ), "Перлина", "Живе слово". Усі вони ліцензовані.

У "Живому слові" дуже малі класи – у найбільшому з них навчається 16 дітей. Школа забезпечена сучасним обладнанням і технікою. Друга іноземна, що тут вивчають – німецька. Якщо сприяє погода, діти на перервах гуляють у дворі, де мають можливість грати у футбол. Щоправда, адвентисти мають бажання отримати під школу більше приміщення.

https://youtu.be/M85AJH81vqQ

Мабуть не буде перебільшенням те, що саме на території комплексу Адвентистів є місце з найбільшою концентрацією видань Біблії на один квадратний метр у Львові. У магазині Біблійного товариства, яке у Львові веде діяльність близько 25 років. Товариство є міжконфесійною організацією, перевидає Книгу книг не лише українською а й російською, так як на цю версію в Україні є попит. Також на стелажах є подарункові видання, дитячі.

Особливу увагу голова львівської організації Біблійного товариства Віталій Войтович звертає на Біблію адаптовану для військових, які воюють на Донбасі.

Дещо менший комплекс Адвентисти мають на Сихові (вул. Довженка, 4). Тамтешня гордість – християнське кафе. 

Та як і решта протестантських течій, Адвентисти не обмежуються діяльністю при церквах. Вони  влаштовують благодійні обіди, оздоровчі літні табори, відвідують сиротинці, намагаються відвідати геріатричний пансіонат, де до них є упереджене ставлення. З цієї ж причини їм нелегеко відвідувати сиротинці.

Тим не менше, у планах Адвентистів є спорудження будинку престарілих у Жовківському районі. З цією метою вони їздили до Польщі, де переймали довід створення таких закладів.

Пастор Олександр Коропець

500 років Реформації в Україні, у Львові

Протестанти надають великого значення ідеям Реформації в Україні в контексті ...православних, які перекладали Біблію та іншу релігійну літературу на слов'янські мови, організовували при церквах друкарні.

При чому на теренах Західної України один з фундаментальних принципів Реформації "Sola Scriptura" – "Тільки Писання", згідно з яким Біблія приймається як єдиний тлумач самої себе і вважається єдиною основою для всякого вчення, втілювався у життя не так драматично, як у Європі, де  переклад Святого Письма був під забороною а після контрреформації була Тридцятилітня війна.

В Україні у той час видали Острозьку Біблію, зробили першу спробу перекладу на тогочасну живу українську мову (Пересопницьке Євангеліє), у Львові видали "Апостол".

Львів був одним з міст, звідки по Україні поширювались на той момент прогресивні ідеї змін у католицизмі.

Так само й зараз протестанти надають геополітичного значення своїй конфесії запевняючи, що країни, де більшість християн протестанти, є розвинутішими, ніж "католицькі" країни. 

В Україні ж протестанти намагаються переконати людей передовсім у двох явищах-міфах:

1. Вони не змушують хреститись усіх підряд, таке рішення мусить бути свідомим, з доброї волі. Однак до діяльності громад можуть долучатись нехрещені люди.

2. Протестанти не є замкненими у своїх спільнотах, а навпаки – громади є активною частиною суспільства: надають підтримку потребуючим для різних соціальних груп, що цього потребують.

Мало того, кульмінаційна подія святкувань п'ятсотліття Реформації відбудеться на символічному для українців місці – Майдані Незалежності. Такий вибір місця продемонструє їхню небайдужість до загальноукраїнських (в тому числі політичних) процесів. 

Програма R500 у Львові

Як розповів голова обласного оргкомітету R500, пастор релігійної громади баптистів "Осанна", Дмитро Колесник, ексклюзивом львівських заходів приурочених визначній даті, буде футбольний турнір. На нього запросили професійних футболістів-ветеранів з самої Бразилії!

Цей намір офіційно затверджений у програмі відзначення річниці, що затверджена відповідним розпорядженням голови ЛОДА Олега Синютки № 969/0/5-16 7 грудня минулого року.

У документі зафіксовано перелік заходів що заплановані на 2017 рік в області:

духовно-мистецький фестиваль Реформації "SoliDeoGloria";

велопробіг історичними місцями м. Львова та області.

Форум протестантських Церков області;

круглий стіл за участю представників усіх конфесій на тему: "Значення Реформації для України";

тематична виставка "Реформація – 500" у Львівському музеї історії релігії, присвячену історії протестантизму..

видання наукового альманаху "Реформації – 500";

Кульмінацією буде урочиста академія з нагоди 500-річчя Реформації у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької за участю духовенства м. Львова і області та представників місцевої влади, запланована на 31 жовтня.

У той же день відбудеться всеукраїнський флеш моб з одночасного масового виконання гімну Лютера (з подачею заявки в книгу рекордів Гіннеса).

Також передбачено розміщення у Львові та області соціальної реклами на зовнішніх рекламних носіях з матеріалами про R500 та Реформацію в цілому.

Ці заході разом з оргкомітетом річниці співорганізовують департаменти ЛОДА, Львівська міська рада, Львівський музей історії релігії.

Однак це далеко не увесь перелік, адже є й суто внутрішні, не внесені у документи та протоколи.

брошури присвячені R500

Автор: Юрій Семашко