14 червня 2017

Екотероризм або хто відповідатиме за отруєння Дністра (ч. 2)

Як через отруйну аферу угорські гудрони потрапляють до Дністра і це може спровокувати міжнародний скандал.

Продовження історії про подорож гудронів територією Україною, і Львівщини, зокрема.

Як розповідав на допиті угорських поліцейських представник нафтової компанії MOL Доктор Фрід'єш Божік, у 2003 році "Спецсервіс" повідомив угорцям, що більше не може приймати гудрони, відтак, Geohidroterv Kft. Знайшла іншого підрядника в Україні – фірму "Осма-Ойл", яка нібито мала всі необхідні дозволи.

"У цьому випадку фірма "Осма-Ойл" брала на себе зобов'язання утилізувати небезпечні відходи на теплоелектростанції, і місцем для цього визначила Добротвірську ТЕС. Після завершення утилізації на ТЕС, "Осма-Ойл" на підставі таких же дозволів, що й "Спецсервіс" виготовила з гудронів у Дрогобичі промисловий модифікатор, а вироблену продукцію доставила одній донецькій фабриці", – йдеться у протоколі допиту Доктора Фрід'єша Божіка.

Так, справді, нам вдалося з'ясувати, що після Нового Роздолу кислі гудрони подорожували чи не всією Україною. І варто зазначити, що у всіх випадках не обходилося без скандалу. Тож подаємо перелік локацій, куди звозили токсичні відходи і якою була мета екомандрів. Зазначимо, що це тільки ті місця, які нам вдалося встановити.

Мандри гудронів територією Львівщини

Новороздільська "Сірка" – понад 17 тисяч тонн, збереження.

Миколаївський цементний завод – спроба спалювання.

Роздільський керамічний завод – спроба спалювання.

Добротвірська ТЕС – близько три тисячі тонн гудронних залишків залишились на території теплоелектростанції ТЕС. Спроба спалювання.

Дрогобич, територія держпідприємства "УВТК" ВАТ "Прикарпатбуд" – протягом вересня- жовтня 2004 року частину вагонів із гудронними залишками з Добротвірської ТЕС перевезли на орендований майданчик підприємства.

Україна

ТОВ "ОСМА-Ойл" – реалізовувало модифікатор іншим будівельним підприємствам за межі Львівської області.

м. Сніжне Донецької області – донецька фірма ТОВ "РегіонПромСоюз" (входить до складу науково-виробничої корпорацiї "Українськi екологiчнi технології", створеної спільно з ТОВ Сервісна компанія "МонолітБуд", м. Київ).

Сумська область – ВАТ "Середино-Будський завод металургійного обладнання".

Івано-Франківська область, смт Заболотів – ПП "Масьовська".

Міжнародне транспортування гудронів

Рибницький цементно-шиферний комбінат (Придністров'я) – спроба спалювання, розміщення 900 тон.

Через Дунай у порт Ізмаїлу – там дозвіл на ввіз і реалізацію товару надавала Дунайська басейнова санітарно-епідеміологічна станція, назвавши відходи "будівельною добавкою", яка придатна для виробництва бетону.

І це тільки крапля в морі, адже угорські гудрони, потрапивши у Дністер, помандрували за течією в глибини еко-Європи.

Що робити з гудронами далі і чим вони загрожують Україні?

Відповідь на ці запитання вже 15 – й рік шукає громада Нового Роздолу та прилеглих сіл. Відповідно до норм міжнародного права, зокрема, Базельської конвенції, яку Верховна Ради України ратифікувала ще в 1999 році, Україна має право вимагати реімпорту цих небезпечних речовин назад до Угорщини (ст. 8 Базельської конвенції). Проте на найвищому, державному рівні, волі звертатись до Секретаріату Конвенції з вимогою забезпечити реімпорт цих речовин не спостерігаємо.

Другий шлях вирішення – це визначення території міста та прилеглих сіл Зоною надзвичайної екологічної ситуації, що дасть можливість окремим рядком у державному бюджеті країни вирішувати складні екологічні проблеми регіону, які вже давно набули транскордонного значення.


Згідно з законодавством, певну територію Зоною надзвичайної екологічної ситуації може визнати лише Верховна Рада або президент України своїм указом. Втім, перед цим Служба з надзвичайних ситуацій обов'язково повинна визначити, наскільки на цих територіях перевищують показники допустимої концентрації хімічних речовин. І лише після цього, якщо отримані дані відповідають класифікаторам, рятівники офіційно констатують факт того, що дана територія підпадає під визначення "Зона надзвичайної екологічної ситуації".

До речі, мешканці Нового Роздолу навіть у 2012 році розпочали процедуру проведення місцевого референдуму з цього питання – було зареєстровано ініціативну групу, зібрано підписи понад 10 відсотків громадян, але у зв'язку зі скасуванням закону "Про всеукраїнський та місцевий референдум" у листопаді 2012 року, цим ініціативам так і не вдалось здійснитися.

Враховуючи те, що угорські гудрони постійно змиваються в акваторію транскордонної річки Дністер, а Україна нічого не робить, аби нарешті припинити забруднення довкілля й руйнування здоров'я її громадян, доводиться шукати вихід із гудронної катастрофи на локальному рівні.

Еколог, кандидат географічних наук Мирон Колодко зауважує, що наразі чи не єдиним і справді ефективним способом у боротьбі з гудронами на "Сірці" є механічний.

Мирон Колодко

"Тобто потрібно зібрати гудрони у спеціальні ємкості, і щоби унеможливити поширення токсичних речовин, розташувати їх чим подалі від води. Це можливо зробити на тій же "Сірці", адже на її території є достатня кількість нефункціональних будівель, куди не потрапляють опади. От туди можна і перемістити закриті ємкості з гудронами, аби вони не отруювали озеро Глибоке, відповідно, поверхневі води та сам Дністер. Зараз це є справді найпростіший і чи не єдиний вихід із цієї ситуації" – зауважує він.

До речі, як повідомив журналіст з Молдови Тудор Ященко, саме таким чином у Республіці знешкодили декілька тисяч тон заборонених та небезпечних пестицидів. Спочатку знешкодження проводили своїми силами, із залученням військових спецпідрозділів, які упакували пестициди в ємності, які складували у підготовлені приміщення.

Згодом, за сприяння НАТО, відвезли ці відходи на переробку на спеціалізованих підприємствах, що розташовані в Європейському союзі.

Поки тривало розслідування

Журналісти, громадські активісти та просто небайдужі мешканці об'єдналися в спільну мережу "Нам небайдуже довкілля Розділля", яка станом на сьогодні об'єднала понад 500 небайдужих осіб.

У квітні місяці у Новому Роздолі відбулось підписання меморандуму "Про співпрацю та наміри щодо створення об'єднання з вирішення проблем, пов'язаних з гудронами та іншими промисловими відходами"

За повідомленнями місцевих ЗМІ сторонами у цій справі виступило керівництво Новороздільської "Сірки" та представник "Варшавського інституту студій господарських" (Республіка Польща) Рафал Страва.

Польський "Інститут студій господарських", із представником якого підписано "Меморандум про співпрацю", має значний досвід і напрацювання у питаннях утилізації відходів хімічного виробництва, зокрема переробки українських пестицидів в Київській області. А головне, польська сторона – має новітні технології, які дають можливість отримувати прибуток від продуктів переробки.

Відповідно до підписаного Меморандуму польська сторона, за підтримки європейських інвесторів, всі видатки по переробці бере на себе, вже відбувся процес забору гудронних проб для аналізу та визначення їх складу, адже гудрони можуть мати різний хімічний склад, а відтак необхідно визначити метод переробки небезпечних відходів.

Є ще звісно юридичні нюанси (адже гудронні залишки фактично мають власника – це Державне підприємство МВС України "Спецсервіс"). Отож, сьогодні, тривають перемовини на рівні міністерств, які, будемо сподіватися, будуть успішними.

Остап Семерак

19 травня Уряд розглянув та підтримав законопроект "Про ратифікацію Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер".

Документ розроблений Мінприроди та спрямований на ратифікацію Договору, підписаного між Україною та Молдовою у м. Рим (Італія) під час Шостої сесії Наради Сторін Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер.

1 червня розпочали збір підписів під електронною петицією до Львівської обласної ради "Досить труїти Львівщину гудронними відходами!"

7 червня Верховна Рада ратифікувала угоду про співпрацю Молдови та України щодо збереження річки Дністер.

Як зазначив Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час виступу у парламенті, договір між Україною та Молдовою стане першою такою транскордонною угодою на європейському та пострадянському просторі.

"Це – перший транскордонний басейновий договір, спрямованим на розвиток партнерства між державами щодо запровадження інтегрованого управіння водними ресурсами. Ми розраховуємо, що виконання цих домовленостей забезпечить поступове зниження рівня забруднення поверхневих вод та підземних вод басейну річки Дністер і відповідно сприятиме покращенню якості життя населення в межах басейну цієї річки", – пояснив Остап Семерак.

"Молдовська сторона ратифікувала цю угоду раніше і чекала  такого ж рішення від України. Ратифікація  цієї угоди також сприятиме виконанню наших міжнародних зобов’язань в рамках европейської Економічної комісії ООН", – зазначив Міністр екології.

9 червня Депутати Верховної ради України різних фракцій підтримали, розроблений, за сприяння журналістів, депутатський запит стосовно загрозливої екологічної ситуації на території Нового Роздолу та забруднення транскордонної річки Дністер.

Розслідування проведено в рамках міжнародного проекту N-Vestigate.

Автор: Анатолій Шалаєв