Зміст статті

21 березня 2018Мирослава Станкевич2576

Рецепт успіху від черкаської волонтерки

Проект "Яскрава ідея в її руках"

Репортаж про волонтерську діяльність черкащанки Тамари Борисової.

Тамара Борисова працювала фінансисткою. Її життя кардинально змінилося, коли на власному досвіді переконалася у важливості моральної підтримки та допомоги у біді. Тепер Тамара та її приятельки – відомі у Черкасах волонтерки, які знають майже все про проблеми дітей та жінок, які опинилися у скруті.

Майстерня веселих ельфів

Більше п'яти років тому Тамара з подругами почали допомагати хворим дітям – з онкологією, туберкульозом, ВІЛ-інфікованим. Для цього доводилося постійно шукати спонсорів, благодійників та меценатів. Не один рік діяльності команди пішов на те, щоб знайти спосіб, аби самим заробляти на потреби дітей, які найбільше потребують уваги та підтримки.

Доволі успішним став проект, над реалізацією якого дівчата працюють останнім часом. Вони домовилися із майстринею хенд-мейд Яніною Танцюрою і під її керівництвом почали виготовляти м'які та інтер'єрні іграшки, а на виручені гроші допомагати своїм підопічним.

Наприкінці 2016 року волонтерки пошили свою першу партію м'яких іграшок і на вторговані на благодійному інтернет-ярмарку дев'ять тисяч гривень купили новорічні подарунки для сотні дітей, серед яких були ВІЛ-інфіковані, пацієнти туберкульозного й онкологічного диспансерів. Власне виробництво дало можливість придбати для малечі саме те, що їм потрібне, а також ті подарунки, про які вони мріяли.

Відтоді дівчата з "Майстерні веселих ельфів" пошили сотні іграшок, створили власну сторінку у Фейсбук, на якій розповідають про свої досягнення, досвід, заплановані заходи та продають вироби. Над ідеями іграшок працює уся команда. Викрійки готує Яніна Танцюра. Колишня слідчий вже вісім років шиє м'які забавки, які прикрашають інтер'єри не лише черкаських осель.

Яна робить заготовки, решту операцій дівчата виконують вручну. Усі іграшки від Майстерні – ексклюзивні. До речі, назва проекту виникла несподівано. Щоразу на свята, коли розвозили подарунки для малечі, Тамара вщерть забивала пакунками власну автівку. Якось розмістила їх навіть зверху на авті. Одна з колежанок тоді пожартувала, порівнявши команду із різдвяними оленями. "Ми ж дівчатка, ми не олені, ми – ельфи, веселі ельфи", – з'явилася ідея у Тамари. У проекті усі працюють безкоштовно. Винагородою є лише щаслива усмішка дитини.

Тамара Борисова (фото: Володимир Дубас)

Допомога знедоленим дітям

"Є проблеми, про які ніхто не говорить, про окремі категорії дітей донедавна мало хто знав. Вони ізольовані від суспільства стінами диспансерів, спеціалізованих санаторіїв.  До них ніхто не їздить, з ними ніхто не фотографується, на них не піаряться", – розповідає волонтерка.

Сьогодні переважно саме такими дітьми опікується Майстерня. Людей, які вперше приїжджають з Тамарою і волонтерками до спеціалізованих медичних та оздоровчих дитячих установ, вражає те, як їх зустрічає малеча. Діти біжать назустріч дівчатам із радісними криками: "Ура! Волонтери приїхали!" Ці обділені увагою малюки тішаться подарунками, з величезною увагою дивляться вистави лялькового театру та бавляться з аніматорами. Для декого з цих дітей це взагалі перший досвід такого спілкування.

Із самого початку у їхньому проекті працює психолог Олена Каптановська. Вона знає, як увага дорослих змінює дітей. Творчі заняття, танці, хенд-мейд, малювання на стінах, на великих поверхнях роблять  малюків відкритими до спілкування.

Олена розповідає про випадок із хлопчиком з притулку, куди волонтери приїхали з виставою. До зустрічі з ними дитина була замкнена, ні з ким тривалий час не розмовляла. Після вистави, коли роздавали подарунки, хлопчик  підійшов до акторів-аматорів і вперше за весь час перебування у закладі заговорив. Тоді здивувалися навіть найдосвідченіші вихователі.

Ще одна членкиня Тамариної команди Світлана Федорова більше п'яти років допомагала онкохворим дітям. Цьогоріч цей напрямок став доволі популярним і охочих вітати маленьких пацієнтів онкодиспансеру, щось їм дарувати та ділитися увагою з ними, вистачає, тому вона вирішила зустрітися з малечею, про яку мало хто піклується.

Звернулися у міськвідділ, у комісію в справах дітей і попросили дати контакти "проблемних" родин, де є діти, яких нікому привітати з новорічними святами. Те, що відбулося згодом, вразило навіть найдосвідченіших волонтерок. Із 40 запрошених на свято хлопчиків та дівчаток прийшли лише 20. Інших батьки просто не захотіли чи не змогли привезти. Дівчата хочуть не просто розважати цих дітей, а за допомогою орієнтованої на них програми змінити їхні життєві стереотипи.

іграшки роботи "Майстерні веселих ельфів"

Бути поряд з тими, кому важко

"Здебільшого волонтерство пов'язують з матеріальною допомогою. Але ж є ще соціальний вакуум. Людині, яка зіштовхується з тяжкою хворобою, втратою близької людини подекуди ні з ким навіть поговорити", – розповідає Тамара. З власного непростого досвіду вона знає, наскільки  важливою є моральна підтримка.

Подруга Тамари Олена Шандрак тривалий час займалася дорослими онкохворими. Вона також переконана, що дуже часто підтримка словом, елементарною порадою є важливішою для людини у скруті, аніж найдорожчі подарунки. Дівчата організовують неформальні зустрічі, на яких спілкуються, підтримують тих, хто опинився у складній ситуації, допомагають їм пережити важкі моменти, щоб рухатися далі.

Волонтерки цього проекту проводили заняття як тренери у ста спеціалізованих групах, орієнтованих на розвиток потенціалу жінок. На цих заняттях надавалася юридична та соціальна допомога жінкам, читалися лекції про виховання дітей. Тамара акцентує, що тривалий час у нашому суспільстві жінок сприймали як додаток до кухонного комбайна або безкоштовну виховательку для дітей.

Дехто з цим змирився і не готовий рухатися уперед, та є жінки готові до змін, але їм потрібна платформа, з якої можна було б почати, вирішити, який зробити перший крок, з ким і куди йти.
"Коли ми маємо бажання йти вперед і поруч є людина, яка нас підтримає, ми можемо досягнути успіху. Успіх для кожного свій. Це не обов'язково палаци-замки і карколомна кар'єра. Успіх може навіть полягати у тому, що ти знаходиш сили піти від чоловіка-тирана, піти з роботи, яка тебе дратує", – переконана Тамара Борисова.

Черкаські волонтерки уже мають свою медіа-підтримку. Журналістка  Юлія Фомічова популяризує ідеї, над якими працює Тамара та команда. Вона каже, що робити це легко, оскільки проект унікальний для Черкас, і, можливо, для України. Він має чимало переваг: усі роблять свою роботу щиро, докладають стільки зусиль, скільки можуть, працюють у вільний від роботи та домашніх справ час. Єдине, що хотілося б побажати черкаським ельфам – щоб вони мали змогу допомагати ще більшій кількості дітей.

Світлана Федорова, Яніна Танцюра, Юлія Фомічова, Олена Шандрак, Анна Борисова, Олена Каптановська, Тамара Борисова та Надійка Гаркуша (донька Юлії Фомічової)


фото: Володимир Дубас та Мирослава Станкевич

Репортаж створено у рамках проекту "Яскрава ідея в її руках", який виконує львівська громадська організація "Центр соціальних ініціатив "АТОМ" за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва SDC.


попередні тексти проекту

Автор: Мирослава Станкевич