Kazka "Nirvana" (2019)

Новий альбом проєкту Kazka після тогорічного дебютника з хайпом на споді.

Проєкт Kazka ще з дебютного альбому був продюсерським заграванням з обмеженою та лінивою публікою, яка нічого не хоче знати про турецьку поп-музику. Капслокова та плаксива іпостась Вєрки Сердючки відразу ходила ряжденою в лахи вишиватної карикатури і на другому альбомі проєкту ця комічність оголюється вже остаточно.

Дебютник ще якось вигрібав своєю начебто новизною на українському поп-ринку та інтонаційними нюансами перверзій у текстах, але навіщо слухати новий альбом "Nirvana" вже трохи незрозуміло. Обсмоктаний скелетик проєкту Kazka одноманітно вивалює свої копіпастові фішечки одноразового використання і немає у тій кон'юнктурі ні радості, ні горя. Вишиватна утилітарність фолкових врізок ("Палала", "Чутки" чи "Твоєї крові") на новому альбомі відразу звалюється у пародіювання народницького хайпу в новій українській музиці.

Тропікал опускається до містечкового рівня Івана Navi, а копіювання турецького стайлу вже не гріє навіть мертвих. "Грай" карикатурно заграє з психоделією, але до анатолійського року Kazka так і не йде, хоча б могли згадати про Altın Gün чи Derya Yıldırım & Grup Şimşek та почати співати про ясир чи Роксолану. За латинськими мотивчиками в "Zemna" здається, що відразу вискочить Наташа Корольова зі своїм літом кастаньєт 1997 року, але це, звісно, хайпик за Камілою Кабельйо. Тут ще фронтвуменка співає "відчуй мій вайб", а хіба у проєкту Kazka хоч колись був вайб?

У нових текстах проєкту починає виникати вже маразм і в ліричному контексті трек "Грай" стає найгіршим текстом альбому, який лише дещо рятує двозначність фрази "якщо не кохаєш, краще не грай". Слова "цілував плече через червону вишивку і не червонів" з треку "Палала" більше пасуться на території відвертого стьобу, хоча в халтурці поетичного шалу також тяжіють до маразму. У хіті "Мало" солістка співає про метелики в животі, безоче кохання дівоче (привіт чумачечій весні) та хоче припасти комусь до душі, хоча краще б припала йому до чресел в тій тривіальній експлуатації повторюваних фраз, типу, заклинань.

Конструкція треку "Твоє крові" нагадує недокомедії Скажене весілля, де убогий сценарист тупеньким копіпастом клепає усе, що погано лежить та вже поросло мохом. У бучній заявці на актуальний порядок денний "що хоче жінка, про те не мріяв і Бог" цей інфантильний елемент більше заточений під щось старорежимне та афористичне (ледве не совкове), а не щось направду феміністичне. А прикладом адекватного тексту на альбомі має стати трек "Літак" (хоча і він щось традиційно нагадує).

Найбільшою хохмою альбому "Nirvana" стає заочний змаг казкового тріо з реперкою та лже-месійкою alyona alyona, яку незабаром вже можна буде записати в піонерки полька-репу. alyona alyona на нещодавній EP "В хаті МА" десь собі трохи блукала в околицях проєкту Kazka, а тут осердям казкового батлу з сестричкою Альонкою стає стартовий трек "Випадок".

Його текст іде фарватером жахливих текстів alyona alyona, і якщо не забувати на мить про вишиватну іпостась Вєрки Сердючки, то все це антихейтерське нендзання в ідеалі мало б бути тролінгом кліпу Джамали та alyona alyona. Тролінгом взагалі всі тих фейкових феноменів нової української музики з їхнім потягом до пози повчання усіх та кожного з якоїсь паралельної реальності зірок світової естради.

Заріцька на треці "Випадок" дає такі інтонації Савраненко, що, напевне, між ними має витати вже якась зовсім особлива любов до смерті. Бо дуетом вони давно мали б вже заспівати солодкоголосим, якщо вже так по-сестринськи впарюють рустикальним маляткам своє велике цабе на своєму бодипозитиві.