Зміст статті

2 січня 2020олександр ковальчук

Monatik "Мріяти не шкідливо" (2019)

Україномовне фарисейство пародиста Монатика на госпельній території Каньє Веста.

Луцький співак Монатик фантазує куцими мріями про кращу долю експлуататора творчості боголюдини з Атланти.

Нове EP "Мріяти не шкідливо" (під ялинку) демонструє хаотичне блукання луцького співака Монатика на госпельній території Каньє Веста з альбому "Jesus is King" (2019) та диску Kanye West And Sunday Service Choir "Jesus Is Born" (2019). Після альбому "Love It ритм" (2019) цьому іванові дорну для бідних стало особливо тісно в цій іпостасі і тому він вирішив викрутити свій потяг до сопливої екзальтації та школотного моралізаторства до максимального мінімуму.

Така експлуатація чужого загребущими руками у капслокового лже-пророка Монатика моментально скочується у фарисейство зі штучними інтонаціями, аматорськими закосами та банальними текстиками, де йому ще досі далеко до співака Сансея. Рекламний госпел "Свято наближається", цей його приватний танець для Кока-коли, лише демонструє увесь його кон'юнктурний фальш та непідйомні горизонти Бруно Марса.

Солодкаві інтонації треків "Батькам" та "Краса" дарують слухачам штучні інтонації дітей з російськомовними вставками для якогось примітивного українського мультфільму, типу, Клара і чарівний дракон. Таке стерильне виконання лише пародіює госпел. На "Красі" чудово чути, що сміхотворний Монатик не витягує заокеанські масштаби взагалі, і тому це такий собі ерзацик радості, щастя та любові (слух. "Soul Anchored" та "Sweet Grace" з "Jesus is Born" чи "Every Hour" з "Jesus is King"). У його самонавіюванні власного цабе між ним та дітьми немає жодної різниці у тому прісному копіпасті закордонних ідей. І він, і тим більше вони, навіть приблизно не знають, як треба поводитися з подібними духовними матеріями. І тому цілком закономірно, що він навіщось долучається до маразмів антихейтерського пафосу Джамали та alyona alyona.

Убогі інтонації мертвяцького копіювання духовних речей можуть породити лише кон'юнктурну халтуру. Монатикова духопідйомність – це вигадка, фейк, міф. Там – вікова традиція, контекст та сила ("Rain", "Father Stretch", "That's How The Good Lord Works" чи "Paradise" на "Jesus Is Born"), а в Монатика лиш суцільна фальш пацифіста-миротворця рюського міра, розмитий гуманізмъ загальних фраз без жодного Ісуса.

Його дешевому косу під інтонації Каньє бракує банального досвіду, ризику та розуму. Начебто дивак чи фрік Вест іде в цьому усьому до остаточного кінця, зокрема, підтримуючи Трампа. А маленький Монатик лише шастає ватними територіями чи привітаннями Зеленського, і так ще більше нагадує переляканого ватника Бардаша з його босяцькою пропагандою русского міра (з якого рже навіть Дудь).

Автор: олександр ковальчук