Володимир Квурт: Маємо активно лобіювати інтереси Львівщини в Києві та на міжнародному рівні

Розмова з головою комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Львівської обласної ради Володимиром Квуртом.

Наскільки активно Ви, як голова бюджетної комісії, залучені до праці над цільовими програмами розвитку?

Намагаюсь максимально долучитись до цієї роботи та розібратись в деталях, оскільки цільові бюджетні програми є важливою складовою обласного бюджету, це також один з основних етапів виконання Стратегії розвитку області.

В стислі терміни нам, депутатам нової каденції, довелось вивчити пакет основних документів, які визначають вектор та цілі розвитку нашої області. Це Стратегія розвитку Львівщини на 2021-2027 роки, План заходів з її реалізації, Стратегія розвитку гірських територій на 2008-2022 роки. Також необхідно було ознайомитись з тим, що зробили спеціалісти Львівської облдержадміністрації під час затвердження державного та обласного бюджету на 2021 рік.

Паралельно ми доробляли Програму соціального і культурного розвитку. Лише після того, як зібрали необхідну інформацію, ми й сформували алгоритм наших дій щодо аналізу та затвердженню бюджетів цільових програм розвитку. Відповідно до нього, перед затвердженням звітів і проєктів обласних цільових програм у постійних комісіях, ми провели короткі робочі слухання та обговорення, після яких й сформували перелік рекомендацій щодо уточнення всіх програм.

Яких саме аспектів стосуються ці рекомендації?

Цільові бюджетні програми формалізують завдання та мають бути націлені на виконання Стратегії розвитку Львівщини. В програмах обов'язковим елементом є аналіз того, що зробили у попередній період, зокрема, має бути ефективність її реалізації або ж чітко означені причини, які не дозволили отримати 100% результат. Другим важливим компонентом бюджетних програм є формулювання конкретних завдань та заходів на наступний період. Зрозуміло, що вони не можуть буди ідентичними завданням та заходам попереднього року, оскільки тоді виникає питання про те, на що ж витратили бюджетні кошти, якщо проблема не вирішується з року в рік.

На жаль, в більшості проєктів програм не побачили саме такого комплексного підходу. Під час слухань інколи було таке враження, що виконавці не завжди розуміють те, що програми – це не самостійний продукт, а складова системи планомірної та постійної праці щодо досягнення цілей, які визначені в Стратегії розвитку області. Захоплення процесом без розуміння того, куди він нас має привести, перетворює програми на банальні кошториси щодо виплати зарплат чи освоєння коштів. Я свідомий того, що написання програм є непростою справою, яка потребує відповідних професійних навичок.

Це особлива біда, коли чиновник не розуміє суті функцій влади, усвідомлення, що кінцевою метою його зусиль мають стати якісні зміни у житті мешканців області, а не втомлені обличчя колег. Діяльність всіх владних установ в області має орієнтуватись на максимально повне задоволення потреб громад та їхніх членів. Текстову частину програм можна виправити, доопрацювати, але неприпустимо змарнувати час та кошти, а також втратити шанс на розвиток. Зрештою, наш обов'язок – створити умови для того, щоб заможне та гідне життя увійшло до кожної родини Львівщини.

Які моменти в процесі роботи та ухвалення бюджетних програм потребують в майбутньому вдосконалення?

Вважаю, що варто зробити більш прозорим процес затвердження переліку заходів з програм. Напрямки програм слід ухвалювати на сесії Львівської обласної ради. У кожній програмі слід прописати не лише об'єкти, але і порядок визначення фінансування, як і на яких умовах виділяються кошти, об'єми й завдання залучення коштів з Держбюджету та бюджетів громад. Часто для громади співфінансування є ознакою важливості напрямку. Якщо програма передбачає проведення конкурсів, то потрібно чітко означити критерії та вимоги до їхнього проведення тощо.

Потрібно також змінити підхід до висвітлення програмної діяльності: споживачам програм, передусім тим, хто залучений до її виконання, зручно буде отримувати всю необхідну інформацію на одному цифровому майданчику в чітко визначеному місці та у відповідних форматах. Зрештою в програмах обов'язково варто визначити механізми контролю за їхнім виконанням, як в частині заходів, так і фінансів, зокрема, з боку депутатів Львівської облради.

Наскільки обласні цільові програми узгоджуються з державними пріоритетами розвитку на 2021 рік?

Для мене, як для голови бюджетної комісії, більшу проблему сьогодні становить питання про те, що держава вкотре проігнорувала власну Програму розвитку Карпат та не передбачила коштів на підтримку гірських районів, а також перекинула на обласний бюджет частину своїх фінансових зобов'язань завдяки іншим прихованим способам. До прикладу, зарплати працівників державної влади області у 2021 році недофінансували на 70 мільйонів гривень. Прогнозуємо, що до кінця року держава перекладе на обласний бюджет ще й проблеми професійної освіти.

В держбюджеті також не заклали кошти на реорганізацію органів влади на місцях під час адміністративно-територіальної реформи. Останній етап реформи центральна влада ганебно провалює: районна ланка (райради та райадміністрацій) де-юре все ще існують, але насправді лише імітують управління районного рівня. Це особливо відчутно на тлі прямих міжбюджетних відносин між державою та тергромадами та породжує чимало проблем. Тривогу викликають й факти неповного покриття НСЗУ видатків за медичними програмами, що створює напругу в колективах, а перед громадами постійно ставить потребу шукати додаткові джерела підтримки медичних установ.

Непослідовність та неузгодженість дій державної влади демонструє також й той факт, що у пропозиціях Львівської ОДА відсутня Програма диджиталізації. Хоча, як відомо, уряд затвердив її пріоритетом в державній роботі на 2021 рік та рекомендував створити профільні департаменти в структурах ОДА. Вони відповідатимуть за переведення всіх державних послуг в онлайн, розвиток мережі мобільного інтернету та створення системи цифрової грамотності громадян в області.

Які можливості Ви бачите для покращення координації зусиль щодо залучення коштів на виконання обласних програм розвитку?

На мою думку, депутатський корпус, передусім бюджетна комісія, повинна зайняти активну позицію у питаннях координації взаємодії з державними органами влади, а також міжнародними грантовими організаціями. Ми не повинні чекати, коли Верховна Рада України ухвалить державний бюджет і доведе його параметри до областей, а маємо активно лобіювати інтереси нашої громади в Києві та на міжнародному рівні.

Якщо обласні цільові програми матимуть фінансову підтримку з боку держави та міжнародних фондів, то це буде добрим свідченням того, що ми рухаємось не лише до досягнення регіональних стратегічних цілей, але й також наш розвиток відбувається в контексті загального руху всієї України до світових стандартів якісного життя та розвитку людини.