Новини

ПАТ «ОКСІ БАНК»

Соціум

маруняк оксана

П'ятниця, 9 квітня 2021, 15:12

Дитяча лікарня на Орлика проти приєднання до Швидкої – Оксана Маруняк

маруняк оксана

Колектив Міської дитячої клінічної лікарні Львова звернувся до депутатів Львівської міської ради.  

Медики заявили, що виступають проти приєднання до Клінічного медичного територіального об'єднання імені Святого Пантелеймона.

Про це розповіла депутатка Львівської міської ради від фракції "Європейська Солідарність" Оксана Маруняк.

За її словами, цього тижня на засіданні комісії охорони здоров'я та соціального захисту Львівської міської ради розглядали два звернення проти приєднання до "Клінічного медичного територіального об'єднання імені Святого Пантелеймона".  Перше – від КНП "Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова", друге - від Українського лікарського товариства у Львові.

«Дитяча лікарня на Орлика проти приєднання до Швидкої. Таке звернення від лікарів надходить до нашої комісії вже вдруге. Бачимо, що самого об’єднання Пантелеймона ще не існує, а медики вже стривожені потенційними змінами. Спочатку має бути медична стратегія Львова  –  потім все інше, має бути якийсь порядок та розуміння, а не поспішне виконання побажань менеджменту однієї лікарні. Серед медустанов Львова у мерії не повинно бути фаворитів», - розповіла Оксана Маруняк.

Об’єднання ім. Св. Пантелеймона, в яке хочуть перетворити Лікарню швидкої допомоги, приєднавши до нього інші великі лікарні міста, юридично не існує. На розгляд комісії охорони здоров’я Львівської міської ради  від чиновників двічі надходило питання про перейменування КЛШМД у Клінічне територіальне медичне об’єднання імені Святого Пантелеймона - напередодні сесій 11 та 25 березня.

«Вже по факту депутатам сказали, що між мерією та керівництвом Лікарні швидкої допомоги є якісь домовленості, 4 місяці ведуть підготовчі роботи для такого об’єднання. Депутатам це подали як перейменування Швидкої у об’єднання святого Пантелеймона. Але ж на ділі це зміна структури і приєднання до Швидкої 8-ї та 5-ї лікарень, дитячої лікарні та інших. Має бути розуміння, чому і навіщо це роблять, тому наша комісія відклала перейменування до напрацювання єдиної Медичної стратегії Львова. А там вже експерти вирішать, наскільки доцільним буде поглинання Швидкою інших медичних установ міста», - додала Оксана Маруняк.

Пропозицію створити єдину Медичну стратегію Львова на початку року озвучив депутат ЛМР Євген Кузик, його підтримали інші депутати.

«14 січня на засідання комісії охорони здоров’я та соціального захисту ми вперше почали говорити про стратегію, в лютому було відповідне звернення до міського голови з проханням утворити робочу групу. Така робоча група створена, вже було близько 4 засідань. До складу цієї групи входять представники МОЗу, експерти різних профілів, депутати міської ради, а також головні лікарі. Стратегія має містити місію, візію, цінності, SWOT аналіз, пріоритети та відповідні цілі, і бажано, щоб ці цілі були вимірювані, а також були прив’язані до індикаторів. На даний момент ми аналізуємо поточний стан системи охорони здоров’я, підсумовуємо які послуги надаються у системі охорони здоров’я міста, і яких ще бракує. Далі звісно ми проаналізуємо фінансову ситуацію, показники якості. Також потрібно не забувати про обласні та приватні клініки – вони також складають невід’ємну частину системи охорони здоров’я Львова. Основною метою цих усіх процесів мають стати дві речі: якісна та доступна медична послуга та профілактика для всіх мешканців Львівської ОТГ, а також комфортні та безпечні умови праці для усього медичного персоналу. Якщо для досягнення цих цілей буде потрібно об’єднатикогось з кимось – ми будемо лише цьому сприяти. Особливо це стосується тих медичних закладів, які утримуються виключно коштом міського бюджету Львова. Але для цього мають як фінансові передумови, так і бажання самого персоналу. Права на помилку ми не маємо. Загальновідомо, що одним з визначальних чинників ринкової економіки є конкуренція. Саме вона, разом з інвестиціями може допомогти досягнути наших цілей – якісна та доступна медична послуга та профілактика населення, та круті умови праці» зазначає Євген Кузик.

У 2017 році система охорони здоров’я реформувалась, змінились принципи фінансування медичної послуги. Держава більше не оплачує наявність ліжок чи стін у лікарні, фінансуються послуги, які були надані пацієнтам. Створились ринкові відносини. Після реформи медичні установи та лікарі повинні заробити державні кошти, оскільки Національна служба здоров'я України (НСЗУ) оплачує лише ті послуги, які надали пацієнтам. Якщо медичний заклад має багато пацієнтів, то він буде розвиватися, а якщо до нього не звертаються хворі, то й коштів на розвиток в нього не буде.

Раніше, у квітні 2020 року на розгляд депутатів Львівської міської ради вже виносили питання про створення корпорації «Медична рада». Це структура, яка нібито мала б покращити надання медичних послуг та координувати роботу головних лікарів і медичного персоналу трьох найбільших міських лікарень: дитячої лікарні, лікарні швидкої медичної допомоги та 8-ї лікарні. Однак сесія не проголосувала за цю ухвалу.