Львівські депутати відмовилися виставляти на приватизацію підвали у житлових будинках

Вчора, 8 липня, на сесії Львівської міської ради депутати не включили до переліку об’єктів малої приватизації комунальної власності Львівської ОТГ, які підлягають приватизації у 2021 році способом аукціону, нежитлового підвального приміщення на вул. К. Левицького, 26.

"За" проголосували 23 депутати, що є недостатнім для прийняття рішення.

Міськрада планувала продати нежитлове приміщення у підвалі на вул. К. Левицького, 26 площею 20,8 м², яке у міста орендує львів'янка Галина Яковенко й цільове призначення якого – для господарських потреб.

Проти приватизації підвалу виступив депутат від Європейської Солідарності Юрій Ломага, за словами якого підвал є допоміжним приміщенням, а відтак спільною сумісною власності всіх мешканців житлового будинку, які єдині можуть розпоряджатися цим майном. Саме тому продавати підвал міськрада не має права.

Також депутат від Європейської Солідарності Петро Адамик підтвердив, що міська раза вже програла суди щодо приватизації підвальних приміщень у будинках, де створено ОСББ, а депутат від Голосу Андрій Дячишин поцікавився у начальниці управління комунальної власності міськради Інни Свистун, чи всі мешканці цього будинку забезпечені підвальними приміщеннями, інакше його продаж є незаконним.

Зазначимо, згідно із законом "Про ОСББ" та процедурою, визначеною у законі "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", якщо ОСББ не створене, лише співвласники можуть надати комусь дозвіл на використання спільного майна, зокрема підвалу. У випадку, якщо співвласники дозволять комусь використовувати підвал, вони абсолютно законно можуть встановити за це плату, яка буде надходити на рахунок ОСББ та використовуватися на утримання будинку. 

Натомість начальниця управління комунальної власності Інни Свистун заперечила, що право власності міськради на цей підвал зареєстровано у реєстрі на нерухоме майно, тому він не може вважатися спільною сумісною власністю.

"Цей об'єкт є предметом договорів оренди. Орендар, який використовує його для господарських потреб, звернувся з метою приватизації цього об'єкта на аукціоні" – пояснила Свистун.

За її словами, згідно із постановою Верховного Суду від 2019 року, не всі підвали визначаються як допоміжні приміщення, що є спільним майном мешканців багатоквартирного будинку. Право власності на підвал залежить від статусу приміщення: допоміжне чи нежитлове.

За рішенням суду, до нежитлових відносяться ті приміщення, що які з самого початку будувалися не як допоміжні, а як такі, що мають інше призначення. Однак у своєму рішенні суд має на увазі паркінги, які в більшості сучасних новобудов врозміщуються у підвалах будинків. Такі приміщення не можуть вважатися допоміжними і знаходитися в спільній сумісній власності, а право власності на них реєструється за певними особами, які їх придбали.

Допоміжні приміщення є спільним майном багатоквартирного будинку. До них  належать колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери, інші підсобні та технічні приміщення. Допоміжні приміщення знаходяться у спільній сумісній власності співвласників як квартир, так і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. 

Однак Інна Свистун зауважила, що ще за попередньої каденції міської ради у Львові була створена робоча група, що напрацювала ініціативну ухвалу, яка регулює проблемні питання щодо допоміжних приміщень в будинках, де передбачено, що будь-хто може звернутися до комісії для визначення правового статусу підвального приміщення, яка приймає заключне рішення.

Нагадаємо, у лютому цього року у міськраді сформували перелік із 150 нежитлових комунальних приміщень, які цьогоріч планують продати на аукціоні для наповнення бюджету розвитку Львова.

Станом на сьогодні місто перебуває у переддефолтному стані – у бюджеті розвитку немає коштів на повернення кредитів, сума яких у наступному році складає 1,1 млрд грн.