Пісні фронту 2023 (# 49)

Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними навколишній війні з Росією.

Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики. І саме тут немає жодних особливих сподівань, оскільки майже увесь перебіг цього процесу можна передбачити наперед.

Хто страждав кон'юнктурою та халтурою до війни, той продовжує її робити зараз у неошароварних шатах. Історія вкотре повторюється тьмою аматорського трешу, який за місяць вже ніхто навіть не згадає.

Аморфна попса й досі так тримається зубами за щось старе, що може дати лише щось банальне у своїй пластмасовій плаксивості.

Один в каное лягає своїм австралійським звуком на місцеву зиму і лише інколи зраджує в ліриці своєму справжньому покликанню. У The Paper Kites якраз вийшов новий трек, а от Babitha трохи так собі.

Етнографічна казочка зі співачкою Роксоланою, де співочий щем біжить-шпортається чужими слідами за чимось справжнім у душі, але ніяк не може наздогнати попри всі свої елегії.

Недбала іронія у фолковому обрамленні ніяк не може дістатися до чогось архаїчного на споді. Нудно.

Цнотливенький тупнячок для дитячих садочків та урочистих лінійок у початкових школах. ВІА Гра для немовлят.

Дещо запізнілий матюкальник на блюзовій хвилі. Якби Вакарчук народився у Кривому Розі в сім'ї слюсаря.

Анна Трінчер, Оля Полякова та Positiff – прокляті персонажі стрічки Луїса Бунюеля Ангел-винищувач (1962), які ніяк не можуть вийти за межі власного пекла. Олі Поляковій ще може допоможуть обійми Орлика, от всім іншим вже не допоможе навіть Миротворець.

Чоловічий варіант Jerry Heil. Можливо, що саме він стане обранцем її долі. Але краще, звісно, ніколи не повторювати помилку Говарда та Раджа з першим побаченням Шелдона та Емі у кафе.

Чоловічий варіант виконавиці Kola з елементами Стінга та Хливнюка. Плач, бездонний, плач.

Нарешті нормальна лірика від гурту Тонка, де чомусь лише збоку бракує Джамали.

Маленька спроба вишуканого рнб розбивається об вульгарність місцевої графоманії та передоз оргазмних інтонацій.