Богослов – останній аргумент феміністки

Слава львівшського псевдо-скандальчику з порноакторкою зі Золочева нарешті докотилася до столиці.

Хуторянський рейвах довкола золочівської порноакторки Юлі долає кордони та відстані.

За хайпом у ці зворохоблені роки переважно стирчить фейк. Саме тому настільки розпіарене, як щось настільки страшне, інтерв'ю одного місцевого видання з порноакторкою Юлею зі Золочева насправді виявилось чимось настільки прісним та млявим.

Навіть у Софійки Федини на вікопомному відео "Зажралися" більше експресії, ніж у сих анемічних співрозмовників. Воно, а особливо рівень мислення у ньому, то, звісно, село і люди, сміх і гріх, хайп та піар. Останнє питання, то ще той інфантилізм питомої галицької сервільності. Хоча словосполучення "порноакторка зі Золочева", до речі, може стати чудовим заголовком до статті про одну колишню нардепку цих палестин.

Принагідні принади без Божої іскри – це гріх. Робити нудне порно – це також гріх. Порно й так переважно знімають для людей без фантазії. Тому до того інтерв'ю було стільки уваги поміж певних верств львівського населення. Цікаво, що саме з цієї серії "для людей без фантазії" й дитяча книжечка німецького автора про гівенце (наче для якихось деградантів). А присутність таких облич в порно лише натякає на занепад в індустрії. Усе майбутнє галузі за секс-роботесами, як в новому Блейдраннері, які втілюватимуть усі мрії, сподівання та фантазії. Бо що таке порно без мрії?

У чомусь майже подібна історія вже блимала на тутешніх горизонтах у книзі відомого національного географікуса Богдана Логвиненка "Saint Porno", де порно-чмо так кумедно бикувало супроти Бога та дриґало навколо своїми інфантильними ніжками заради мінетиків бойфренду в темних приміщеннях. Воно не лише повторювало помилки Ліни Костенко в "Записках самашедшего", але й також претендувало на порно-візіонерство недалекого майбуття в іпостасі порно-мироносиці, яка сквіритила все навколо своєю порно-благодаттю.

І ось цей цілком льокальний начебто скандальчик, не вартий навіть найменшої дірочки від бубличка, нарешті докотився й до столиці. Однак там, замість недбалого помаху руки, цей висмоктаний з пальця сюжетик чомусь вдягнувся у жовті ризи каналу СТБ та почав свідчити про те, що хуторянське мислення завжди з тобою навіть якщо ти затесалась в прогресивні та авангардові лави порноіндустрії чи феміністичні фаланги.

Цей святий феномен, наприклад, галичани можуть нині наживо відстежувати на нардепному прикладі сихівської шляхтянки Піпи. Окрім усього іншого, авторка сюжету Емма Антонюк колись працювала на ЗІКу. Працював там колись, до козацької доби, й автор великого інтерв'ю з Юлею, і тому вже тут можна змагатися за конспірологічну теорію порно-реклями на Львівщині за участі колишніх зіківців та зіківчанок.

У зіківчанки на відміну від зіківчанина все більш приземлено та просто. Довірлива та наївна золочівчанка просто каже, що хоче більшої популярності (а ці її золоті слова "в порноіндустрії як в малому селі"). О, скільки подібних мешканок Золочева з чималими персами виїхало до Гамерики за тамтешньою мрією. Десь потайки Юля мріє, що її рідні вже остаточно згодом приймуть її хрест та секс-місію у ці бурхливі роки, бо навіть в екранізаціях Декамеронів вона б десь стояла поміж статистів зі своїми формами. Навіть в експлуатейшині Ільза – вовчиця з СС (1975) вона б була десь за кадром, а що вже писати про фільм Fiorina la vacca (1972) з юною Орнеллою Муті.

Проте Емма, Емма – це просто щось. Краще не писати про наголоси від ведучої, але її слова про те, що далі не буде жодних повчань (а лише факти) таки варто згадати. Інквізиційні інтонації Емми пробиваються крізь екран і тут відразу пізнається дешева та сердита риторика ЗІКу зі страшними заголовками відлунням (відлунням, відлунням) – вся правда про порно.

Феміністка Емма враз стає власкавленою яскинею, феміністичною святою, воплоченою ангелицею з симбіозом панівного ригоризму та прісного святенництва. Патріотична феміністка, взагалі, рідкісна лань на місцевих теренах, де переважно пасуться неврівноважені ліваки. Власне тому, певне, з таким натиском вона хоче затаврувати шеймом душевні пориви Юлі.

Починається побиття камінням та посилання на звіти авторитетних світових організацій. Хвилювання за незручні пози та шантажування наркотиками, алкоголем і депресією. З питанням про зайняття найінтимнішим з малознайомими Емма запізнюється так років на 20-25, і тому як можна так мислити водночас перебуваючи на хвилі нібито прогресивного хайпу? Феміністка Емма чомусь нагадує журналісток з сайту Духовна велич Львова своїм зовнішнім, але враз, гоп, і вже у кадрі отець Юстин Бойко, якого для солідності чомусь підписують богословом.

Звісно, що Емма приходить до целібата не задля моралістичних повчань, оскільки весь свій моралізм вона не особливо вміло переносить на отця Юстина. Щоб хоч якось зашифрувати ці заячі вушка, Емма приходить на святу аудієнцію до нього в біленькій футболочці, крізь яку навіть Дзідзьо побачить чорний ліфчик. І це ще добре, що поміж диктофонів у неї раптом не виявилось у сумочці пачечки презервативів як у відомій байці Сирцова. ОДнак вже незрозуміло, де ж та анекдотична межа за якою богослов стає останнім прихистком феміністки у священній війні з порно?

Зворотний бік порноіндустрії можна зрозуміти й без каналу СТБ, але ж навіщо так хейтити бідну Юля зі Золочева (хіба що заради реклами)? Для розширення свідомості журналістки Емми її старші феміністичні подруги мали вже негайно порадити їй другий сезон серіалу The Deuce чи щойно новий серіал про японського порно-революціонера Тору Муранісі The Naked Director (тож не Тінто Брасса радити феміністці).

Дивний, звичайно, випадок (але закономірний), де феміністичне яко прогресивне (мислення) зустрічається з жовтою естетикою. Класичний випадок того, як недосконала людина псує будь-яку добру ідею (отець Юстин сказав би ще щось про людину гріховну). Феміністичній спільності треба щось робити з такими випадками, якось прокачувати своїх прихильниць до кращого рівня, оскільки ще довго вони битимуться чолом об зрадливу людську природу.

Також ще дещо дивують ці столичні наїзди на греко-католицький Львів з обмеженої уяви тамтешніх снобів. То якийсь лисий гей нарікає на Львів у трешових Свінгерах, то дочка Влада Ряшина знімає маразматичну недокомедію про його мешканців. Проте тут все є і все працює. Борделі неподалік, масажні салони (для туристів), порностудії за фіранками у сусідів і навіть фантастичні історії про оргії на "Арені. Львів". А два порно цієї осені Україна вже й так точно переглядатиме на гайлайтах, коли Манчестер Сіті вкотре смачно поротиме кротів у всі можливі брами (і навіть Конопля їм не допоможе).

На фініші для журналістки Емми лунає Acid Arab "Gul l'Abi" довкола яких, до речі, так пристрасно треться членами вишиватний проект Kazka зі своєю маніпуляційною експлуатацією потаємного жіночого на споді.