У навчальному комплексі, створеному за кошти Європейського Союзу, мер хотів зробити МРЕВ.
Як уже багаторазово висвітлювало наше видання, у м. Глиняни, що на Золочівщині, протягом двох років впроваджувався грантовий проект Європейського Союзу та Глинянської міської ради зі створення у цьому містечку на базі запущеної будівлі старої школи сучасного інтелектуально-розвиткового навчально-виробничого комплексу.
2 липня проект успішно завершився. Свято української молоді та фестиваль «Глинянська мозаїка» прекрасно вписалися до події урочистого відкриття комплексу. Нагадуємо, що Європейський Союз профінансував 90% коштів для створення та облаштування цього комплексу, а загальна вартість проекту становила 483512,98 євро.
Проект завершений. Робочі питання позаду, корабель під символічною та гарною назвою «МОЗАЇКА» виходить у відкрите плавання. На перший погляд здається, що все добре. Але певні підводні течії пострадянської системи і тут проявляють себе, затьмарюючи позитивні візії.
Як вдалося з’ясувати нашим співробітникам, на відремонтовані та обладнані приміщення споруди, яка ще три роки тому була абсолютно нікому не потрібна, з’являються, з безпосередньої подачі міського голови Глинян, нові претенденти, які готові взяти в оренду цілий перший поверх.
Хоч проект має конкретне цільове призначення і його статус є в першу чергу навчально-розвитковий, де всі бажаючі, насамперед діти, молодь та особи працездатного віку зможуть підвищити свій кваліфікаційний рівень, вдосконалитися, набути нових навиків, згуртуватися та розширити свій світогляд, – з’явилося «економічно-обгрунтоване» бачення мера – здати його в оренду такій установі як МВС під створення сервісного центру (колишнє МРЕВ – міжрайонний екзаменаційно-реєстраційний відділ).
Все було б добре, якби не те, що цільове призначення новоствореного комплексу ніяк не передбачає здавання площ в оренду, зокрема фіскальним державним структурам. На першому поверсі НВК «МОЗАЇКА» створені виставкові зали, які найближчим часом повинні перетворитися в сучасний креативно-динамічний державний музей килимарства та ткацтва, до створення якого долучаються дві потужні державні установи – Львівська національна академія мистецтв та обласний історико-краєзнавчий музей.
На запрошення Глинянської громади та особисто мера п. Ігоря Шульги у 2015 році обласний історико-краєзнавчий музей погодився протягом 2-х років професійно підтримувати проект, ініціюючи в облаштованих виставкових залах комплексу цікаві події: виставки, фестивалі, творчі вечори.
Міський голова Глинян тоді привселюдно акцентував на історичному минулому містечка – створити професійний музей, відродити місцеве історичне ремесло (килимарство і ткацтво), створити, при можливості, соціальне підприємство з ткацтва… Відродження давніх ремесел і промислів є вагомим пріорітетом в стратегії розвитку нашого регіону, що підтверджується Указом Президента України «Про заходи щодо відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів в Україні» від 6 червня 2006 року № 481/2006, де зазначається зокрема «З метою відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів, підвищення ефективності державного управління у сфері збереження традиційних осередків народних художніх промислів, створення сприятливих умов для творчості народних майстрів та на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності п о с т а н о в л я ю: 1. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям здійснити заходи щодо відродження національних мистецьких осередків та центрів народних художніх промислів, зокрема у містах Богуславі, Косові, селищах Опішні, Петриківці, Решетилівці, Глинянах, Діхтярях, Клембівці, Яворові, інших населених пунктах, забезпечивши розвиток традиційного народного мистецтва, створення навчально-показових майстерень, місцевих музеїв, дитячих колегіумів, шкіл народної майстерності, творчих майстерень народних майстрів, сприяння розміщенню у будівлях державної і комунальної власності крамниць з продажу українських сувенірів, виробів народних художніх промислів, народного мистецтва тощо».
Але що там Указ президента України, обіцянки ЄС. Наш мер «господар» свого слова: слово дав... слово забрав
Комплекс створений, відкриття завершилося, можна приступати до … здавання площ в оренду структурі МВС … бо платять… платять відразу… та ще й багато платять… Побоювання команди проекту та небайдужість активних мешканців Глинян, духовенства та інтелігенції, сприяння народних депутатів Верховної Ради України Тараса Батенка та Левка Лук’яненка, на щастя, не дозволили цього зробити.
11 липня відбулась зустріч керівника проекту, інтелігенції, науковців та духовенства з міським головою, який чітко підтвердив свою позицію щодо бажання передачі першого поверху споруди (300м.кв.) під МРЕО. Не сприйняв очільник містечка аргументів, доводів та переконань присутніх у тому, що не фіскальні тимчасові органи творять майбутнє будь-якого міста, а історія, культура, духовність та економіка. Оскільки потужного економічного фундаменту Глиняни не мають, а культурологічно-духовні складники є дуже сильними, то містечко повинно розвиватися, опираючись на місцеві важливі стрижні:
1) багатовікову історію свого королівського міста, яке неодноразово яке відвідували: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, польські королі Казимир і Ян Собеський, Литовський великий князь Вітовт і нарешті митрополит Андрей Шептицький,
2) історію двохсотрічного глинянського килимарства, відомого у цілому світі
(у часи розквіту вироби експортувалися у понад 80 країн світу),
3) відомі далеко за межами України церкви м. Глиняни,
4) історичний Глинянський цвинтар, який називають «маленьким Личаковом»,
5) чудотворну ікону Розп’яття Ісуса Христа, до якої щорічно з’їжджається понад 20 тисяч прочан і паломників. Не отримавши від міського голови розуміння, присутні офіційно вручили міському голові листа з детальним описом проблеми, яка може загальмувати розвиток міста на найближчі десятиріччя. Затративши за два роки значні кошти на організацію виставок, етнографічні експедиції, реставрацію унікальних килимів, не кажучи вже за людський ресурс і час, обласний історико-краєзнавчий музей, очолюваний членом Музейної ради Міністерства культури України та головою Західно-Української спілки музеїв п. І.Тимцем, розглядає варіант залишити місто, провести на міжнародному рівні прес-конференцію і піти до іншого населеного пункту. Ряд великих міст вже готові прийняти професіоналів у своїх містах і надають їм для цього значно кращі маєтки ніж НВК «МОЗАЇКА»…але … багатовікова історія всесвітньовідомого килимарства Глинян..., обіцянка громаді, довіра мешканців, співпраця і підтримка інтелігенції є стримуючим фактором для керівника музею.
Музейні працівники і п. Ігор Тимець є авторами розробки і створення нового туристичного маршруту «Глинянським шляхом», який посилить туристичну привабливість регіону та сприятиме розвиткові довкільних населених пунктів, а також відродженню художніх промислів. За результатами проробленої роботи, а це семінари, презентації, виставки, публікації в його розвитку зацікавлені керівництво Пустомитівського, Перемишлянського та Золочівського районів, а також м. Винники.
Відкриття у Глинянах музею «ткацтва та килимарства», а також комплексу «Панська садиба ХІХ ст.» у с. Журавники є важливою складовою у виконанні першого пункту Указу президента України. Адже Глиняни і довкільні села були центром розвитку ткацтва і килимарства Галичини. Створення такого музею отримало схвальний відгук і підтримку не лише науковців і музейників в Україні , а й європейських колег.
На базі музею заплановано відкриття навчальних класів і гуртків для відродження ткацтва і килимарства, а в кінці 2017 року заплановано проведення міжнародного симпозіуму, в якому візьмуть участь кращі фахівці з ряду європейських держав. Крім цього, передбачається відкриття інтерактивної експозиції та виготовлення сувенірної продукції, що дасть можливість музею відродити традиційні промисли, викликати зацікавленість ткацькими виробами Галичини та зберегти досвід майстрів, які сьогодні ще живуть в Глинянах та навколишніх селах.
Чи буде цей музей у нашому місті залежить від нас з Вами.
Через те на запрошення міського голови взяти участь у сесії на неї прибуло понад 30 найактивніших і свідомих Глинянців, журналісти, представник юридичного засновника «Фонду розвитку Глинян» – екс-президент РОТАРІ КЛУБУ «ЛЬВІВ», команда проекту (проект ще не завершений у частині подання фінальної звітності), науковці, духовенство та інтелігенція області.
Результат позитивний: мера «вмовили» не робити непередбачених грантовою угодою речей, відмовитися від надання МРЕВ приміщення у навчальному закладі і не блокувати функціонування професійного музею ткацтва та килимарства, в складі якого передбачається створення другої в Україні реставраційно-виробничої майстерні з ткацтва, де колишні працівники килимової фабрики зможуть не лише допомогти у відновленні всесвітньо відомих килимів глинянської фабрики, а й поділяться досвідом і прищеплять любов до килимарства Дітям, молоді і студентам. «Народ, який не шанує минулого, не має майбутнього» – нам про це треба пам’ятати.
Процес іде… Наступним кроком повинно стати правове створення юридичної структури, яка повинна керувати комплексом. Не прислухався міський голова і до цього питання. Було дві пропозиції щодо цього питання: 1) створити комунальне підприємство, в якому засновниками повинні бути дві юридичні особи: міська рада і БО «Фонд розвитку Глинян», який придумав та написав цей проект і залучив у нього 90% коштів грантодавця – Європейського Союзу, 2) створити ще одне комунальне підприємство одноосібно, де засновником є лише Глинянська міська рада.
Засновниками БО «Фонд розвитку Глинян» є екс-мери Глинян та РОТАРІ КЛУБ «ЛЬВІВ» як офіційна частина міжнародної організації РОТАРІ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ, прапор якої є єдиним прапором від усіх громадських організацій світу в Організації Об’єднаних Націй. І ця структура вже допомогла розвиткові Глинян. Два проекти за 5 років загальною вартістю понад 700 тисяч євро завершені у Глинянах. Показник? Або ще одне дотаційне типове комунальне підприємство…?
Зовнішній вигляд Глинян, дороги міста, саме приміщення міської ради, центральний парк, відсутність професійного менеджменту, – все це є результатом діяльності вже існуючого комунального підприємства. Тепер буде два таких КП під міськрадою. А далі що? Вирішувати всім небайдужим. Перетворюємо Глиняни у справжнє європейське містечко майбутнього, чи місимо старе тісто в старій діжці? Якось буде… Тося зробить…. ?
ПРОХАННЯ ДО НЕБАЙДУЖИХ: переконайте депутатів на наступній сесії проголосувати за створення комунального підприємства «НВК «МОЗАЇКА» з двома співзасновниками: Глинянською міською радою та «Фондом розвитку Глинян», а також просимо Вашої підтримки та сприяння у створенні та збереженні музею «Ткацтва та килимарства» в м. Глиняни. Завтра – починається нині. Як приймемо – так і попливемо!
Координатор проекту зі створення у Глинянах багатоцільового навчально-виробничого комплексу трансформерного типу «МОЗАЇКА» та директор благодійної організації «Фонд розвитку Глинян», що є автором проекту «МОЗАЇКА» Олег Гураль.
