Krechet "Дуже легендарний реп альбом, який увійде в історію музики" (2024)

Начебто пародійний альбом на український хіп-хоп від анонімного репера Кречета.

Не зовсім обов'язковий реліз від Кречета, який таки зумів попри все відшукати в українському репі деякі підземні цікавинки для свого гротескового талану.

Перед нами триває реабілітація анонімного репера Кречета за деякі свої попередні альбоми. На щастя, він вже відштовхнувся від дна та обрав бушпритовий курс на поверхню.

Після несподіваного відродження на альбомах "Магала Ч.1" (2023) та "Квартира 25" (2024) Кречет взявся за майже непосильне завдання. Він захотів виколупати якісь родзинки-цікавинки з такого доволі млявого та прісного явища як український реп.

Альбом "Дуже легендарний реп альбом, який увійде в історію музики" достатньо необов'язковий у нинішніх умовах. Суща дрібничка. Така собі фізкультура навичок. Хіба він мав якусь вже зовсім вільну хвильку на літньому дозвіллі аноніма.

Пародія на більшість українських реперів не має якогось особливого сенсу. Загалом більшість з них переважно й так є доволі самопародійними персонажами. Так що сильно стібати поміж їхньої примітивної творчости особливого нічого. Всі вони дружніми купками розташовуються десь у районі учнів п'ятого класу будь-якої української школи. Всі вони як один монотонно бубнять собі під ніс якийсь ненависний вірш, який навіщось було потрібно вивчити на пам'ять на уроці української чи світової літератури. Учителька ставить їм щось вже зовсім посереднє і тому у фіналі задоволені вже зовсім усі разом.

Якщо відкинути все зайве, то найголовнішим завданням цього альбому Кречета є спроба вказати на відсутність артистизму та хоч якоїсь харизми у переважної більшості тих, хто називається реперами в Україні. Міша Правильний може щось й зрозуміє якось про свою одержимість Кличком, але неук Псюк чи псевдореперка alyona alyona, яка вважає, що перевернула там якусь гру, схоже, вже ні.

Скільки б Кречет не намагався оголювати жанрові прийоми та оголювати там особливо нічого ("Легендарне інтро", "Легендарний вийобистий реп", "Легендарний генста реп про район"). Варіанти ще коли обстібали всі їхні цнотливі кліше, а глузувати з виконавців без фантазії то вже якось трохи не тойво у таких промислових масштабах ("Легендарний реп коли я в клубі", "Легендарний соціальний реп").

Власне тому найбільшим сплеском на цьому альбомі є трек "Легендарний етно реп", адже це така собі місцева фішечка з відносно багатою поживою для нинішньої методи Кречета. Добрим словом варто ще згадати й трек "Легендарний медляк". 

Цей начебто не зовсім обов’язковий альбом Кречета досить конкретно підсумовує певний період цього явища, яке ніяк не може встати з колін. Цікаво лише чому він раніше приховував від усіх такі свої таланти. Щось таки змінилось у його анонімній душі за ці роки, адже ще два роки тому на альбомі "Українофікація" (2022) він водночас тусив та проклинав хлопоманів з Enko. А тепер навіть може бавитися зі самоіронією прутиком. Шляхи Господні несповідимі.