Mommy Buys a Dance Machine "Fragments" (2024)

Дебютна пристрасть Сергія Сира Сороки з фрагментами нев'янучої ностальгії.

Перший альбом саундпродюсера Сергія Сира Сорока, творця солодкого нектару безсмертної класики гурту Курган & Agregat "Зембонджу" (2021).

Якщо на "Зембонджу" скрізь панувала піжонська ейфорія, то альбом "Fragments" проєкту Mommy Buys a Dance Machine наскрізь просякнутий неминущою музичною пристрастю Сергія Сороки. Деякі з його тутешніх вокалістів навіть нарешті оживають після цієї животворної жаги.

Юлі Юріній, наприклад, особливо пасує така фрагментована форма ("Fragment Eight"). Це її найкращий матеріал за всі її останні альбоми. Можливо, їй з Сорокою вже варто зробити цілий альбом з чогось подібного?

А от деякі інші (вокалісти) вже зовсім якісь музейні персонажі на тлі пристрасті Сороки. Вони зовсім вже безпорадно не встигають за його ідеями. Вони застигли у своїх образах, що та комашня у бурштині, і ніяк не збираються змінюватися заради думки свого творця. Щось схоже на українській сцені можна побачити у ще одних поціновувачів всіляких британських звуків – гурту Тиск.

Лірика Паліндрома в образі сумного П'єро у Матриці якась вже зовсім зайва на початках ("Fragment Three"). Він наче те бідне сонечко, яке пришпилили до стіни якісь рептилоїди у далекій галактиці. 

Мішу Правильного, схоже, варто виводити у світ лише запітченим (“Fragment Seven”). Без цих прикрас, прошу пана, це як кинути шматок цегли у Великий адронний колайдер. Навіщо ж так псувати таку красу? Напевне, дещо зайвою на альбомі є Ama Mamma зі своїми підлітковими ефектами (“Fragment Eleven”). Це десь трохи, певне, краще ніж Alice Change чи badactress та, однак, й досі є доволі чужорідним моментом поміж усього іншого.

Після такої любови Сергія Сира Сороки до drill'n'bass, увагою до біґ-біту, геріджу чи хаузу та пошаною до священних корів на кшталт Aphex Twin, Squarepusher, The Chemical Brothers, The Prodigy мозок бентежить лише думка одна. Чому він так і не став свого часу провідником для багатьох у світ future bass та гіперпопу?

Статус вкраїнського Flume зачекався на нього, а Тучі після цього альбому вже точно потрібна його продюсерська рука ("Fragment Five", "Fragment Six"). Хіба не він єдиний зміг би втішити рясну сльозичку вкраїнських фанатів Sophie? Цілий світ глітч-попу чекає на його пришестя. А ось колаба з Андрієм Бармалієм йому уготована ще до сотворення світу.

З таким прекрасним матеріалом він мусить стати грозою всіх українських дискотек. З такими безумовними хітами як "Fragment Four" (наче всі ми стали свідками шалених перегонів з "Wanderlust" самого Вікнда) та "Fragment Ten" він має рвати всіх підряд. Власне, "Fragment Two", "Fragment Six", "Fragment Eight", "Fragment Nine" також завжди поруч.

Так ця всеохопна музична пристрасть Сергія Сира Сороки й дарує усім один з найкращих альбомів року та ціле гроно хітів на майбутнє. Його наступний альбом мусить, певне, називатися "Джентльмени", адже саме цим він й займався на "Зембонджу". Виводив guilty pleasure на хітову орбіту, на новий рівень розвитку. Хто як не він має звільнити щось сновидне навколо до повноцінного життя своїм божественним перстом.

І найменшою подякую йому за це буде Fasme з треком "Solar" на альбомі "Bloom" (2023).