Внутрішня подорож кременчуцького проєкту orfin зі вже звичним ембієнтом та дроном.
Другий альбом кременчуцького артиста Дані Ткаченка з проєктом orfin задля звільнення від суєтності мінливого світу.
Дебютний альбом проєкту orfin "na vitru" (2024) охоче губився поміж трав та високого неба. Другий альбом "Uvi Sni" вривається у цю солодку гармонію потайними химерами, щоб принести з собою трохи екзистенційної іронії.
Медитативна увага до найменшого у проєкті Дані Ткаченка, який також є учасником проєкту Tongi Joi, не зраджує своєму ембієнту та дрону. У космічних спокусах цієї ембієнтової мари деякі його треки є готовою музикою до солярісного Лема з його мінливим планетами ("Wandering the Veils").
Деякі інші дають канонічне дронове витання у найкращих жанрових традиціях обабіч осяйного стану ("Family Meadow", "Red Sun", "Verge"). Це чудова метода для уважного звільнення від всілякої суєтності та спонука до впорядкування внутрішнього світу у тому, що подекуди називають аптекарським словом "розважання".
Десь цю трохи бібліотечну замрію, ледь не янгольську колискову, розважають готичними привидами, трохи підбивають до руху, щоб вже зовсім не заблукати у цьому триванні ("Moon Whispers"). У цих моментах orfin перетинається з альбомами Христини Кірік, хоча б "Sub-sur-face" (2024), та її утробною увагою до ще невідомого зовнішнього ("I Know I'm Dreaming", "Oak Limbs").
Всі ці поміж іншого постапокаліптичні шуми, сюрні елементи радіоактивної поплавленості серед загубленої пустки та зациклене повторювання певних фрагментів у відгомоні Катастрофи як неможливість комунікації ("Somniflies", "Tender Scars").
З всім цим orfin хоч і перетинається, однак звикло тримає певну дистанцію, наче перебуває десь за склом. Усе ж його більше приваблює грайливе переливання, хоч і віддалені, але таки живі голоси ("Kvitka"). Іронічний ембієнт десь завжди є трохи рідкістю і це ще один подібний випадок.
Хоча, напевне, ні для кого після цього не стане несподіванкою, якщо одним з найцікавіших для нього треків у цьому треці буде "Tomorrow Will Never Know" з альбому Мака Міллера "Balloonerism" (2025).