Херсонський антоніоні з казочкою про рєпку або Саломон Самсонович і Африкан Свиридович в степах України.
Другий фільм степового екзистенціаліста Романа Бондарчука щось остаточно заблукав у своїх ідеях, бажаннях та снах.
Нова стрічка Романа Бондарчука ще гірша, ніж його попередній Вулкан (2019). Мусить бути щось особливо інтимне у тій його любові до приречених героїв у застиглому безчассі, де він передбачувано падає на хвіст історії про журналістів.
Редакція, схоже, задумувалась як заочна полеміка з радянською стрічкою Місто Зеро (1988) Карена Шахназарова. Він, до речі, нині докотився до вірного путініста, який віддає реквізитні танки з Мосфільму російській армії. Саме з того перебудованого абсурду в Редакції всі ті голі кобіти, музей, танці та розмови про небезпечний вплив Заходу для тутешньої душі.
Якщо у Місто Зеро музика тяжіла до космічних застережень за рогом на кшталт Клауса Шульце, то у Редакції щось построкове клубочиться в апокаліптичному передчутті Катастрофи, якою й закінчується фільм. Добре, що у Бондарчука не дійшли руки до Hermanos Gutiérrez.
Приємним бонусом до цієї полеміки мали б стати стрічки Professione: reporter (1975) Мікеланджело Антоніоні, Парад планет (1984) Вадима Абдрашитова та Дзеркало для героя (1987) Володимира Хотиненка, проте Редакція Романа Бондарчука скотилась до примітивного рівня фільму Любов і блогери (2022).
Цікаво, чи прокуратор Іванов, який тут вигрібає карикатурою майже за всіх, знає про цей поколіннєвий змаг Редакції з Містом Зеро? Він, як усі знають, всією своєю луганською душею страх як недолюблює радянські фільми.
Бондарчукові у цьому контексті ще якось варто скочити перекінчиком вбік радянської стрічки День гніву (1985) Суламбека Мамілова про американського журналіста Дональда Бетлі та таємну зону з генною лабораторією, де створили нову расу з людським розумом в тілі ведмедів.
Для такого на Бондарчука нема величезного кота з дрючком у руках. В його устах пророка об'явлення крутиться ідея про те, що винні всі підряд, а особливо у цьому винен на вкраїнській території – богопротивний Совок з його нелюдськими експериментами над людьми. Ідея ця, звісно, цілком актуальна у ці останні дні. Все це пізнавально та корисно, однак втілення цієї ідеї у стрічці Бондарчука є абсолютно безідейним. Дві години він навіщось розжовує цілком банальні речі у своїй казочці про локальний абсурд.
Він не знає, що має робити з цією однією ідеєю, хоча, звісно, можна собі трохи подумати, що це він так спеціально фільмує хаотично про хаос, грубо про грубе та примітивно про примітивне. Він навіть доходить до притчової статики Роя Андерссона, що той Васянович. Це взагалі його ніяк не рятує, адже він не зовсім Mr. Oizo чи Малюк Кенкен.
Його головний герой, блаженний невротик Юра у царстві абсурду, є наївним Змієборцем, який вийшов на прю з драконом без жодних корисних навичок. Цей дурний сон у фанерному виконанні презентує його степовим Нео, а його чічка Лєра, отже, є херсонською Триніті, яка відкриває йому, нецілованому, очі на речі. Разом їм потрібно здолати Матрицю районного феодалізму, популізму та корупції поміж загальних планів об'єктивної реальности, однак загалом їм нікому зателефонувати, щоб миттю повернутися на інший бік зі сну розуму.
Обабіч безкарності та безсилля єдиним джерелом реального для головного героя є волонтерський центр, де до часу спочиває автоматична зброя, якою десь там у майбутті викосять під ніготь все нечестиве та архаїчне новітні герої.
Це буде десь там, колись, адже наразі все схоже на те, що Юра є мертвим у свої заповітні 27 років у цьому світі ритуальної нісенітниці з якимсь начебто натяком на сектантську версію Сонцестояння (2019) Арі Астера, той дрібнобульбашковий ізоляціонізм сьогодення.
У післявоєнному майбутті Редакції нічого майже не змінилось біля дешевих карикатур на Зеленського, Джонсона і навіть Боно. Якщо Бондарчук так недолюблює прісних проповідників за все хороше проти всього поганого, то чому у тих офіційних лавах не було Вакарчука? Кудись щезло й зрозуміле та навіть праведне бажання розстріляти всю пиздосю, яка тягне всю країну в минуле. Заради чого тоді гуманіст Бондарчук дві години переливав з пустого в порожнє всілякий банал?
фото: dzygamdb.com