Одноманітна мазанина всіляких сентиментальних плачів від уродженки Львова Роксоляни Сироти.
Дебютний альбом виконавиці Roxolana, яку надзвичайно легко можна переплутати з Колою, Монатиком чи ще кимось.
Уродженка Львова, а нині мешканка міста Києва є доволі літеплою персоною у всіх своїх проявах назовні. Може десь там усередині вона й має щось таке вагоме для когось, проте нікому іншому вона нічого з того так і не показує у своїх зарюмсаних одноденках.
До свого дебютного "Мистецтва" Roxolana йшла з часу мініальбому "Ukraine Is" (2021), де на вірші Івана Франка, Ліни Костенко, Юрія Іздрика, Лесі Українки та Михайля Семенка давала таку собі попсичку з натяками на Монатика, "Lean On" та легесеньку еротику.
Далі був колабний альбом "Настрій: колядувати" (2023), де всілякі тутешні селеби та виконавці намагалися витягнути зі своєї куцої оригінальности хоч якийсь дух Різдва. Так присутність, наприклад, Дантеса біля слів про Пречисту Діву відразу закликала до якоїсь помсти з Неба. Незрозумілою поміж того вертепу розбійників була лише присутність Марії Квітки ("Ой дивноє народження"), адже всі інші були цілком певні щодо свого покликання у тому косплеї.
Roxolana, як господарка дому, замість радості народження, навіщось простягала дешеву еротику біля мікрохвона ("Нова радість"), нагадувала Тіну Кароль без хаванаґільних елементів у колядках ("Добрий вечір тобі, пане господарю") та навіть щось трохи зазіхала собі на Мераю Кері ("Тиха ніч").
Після цього досвіду у неї ще був незрозумілий дует з Піанобоєм на альбомі потьомкінської стилізації від лейбла Мазгі "ДНК" (2023). Наступного року вона знову вирішила ще раз увійти в дух Різдва на колабному альбомі "Настрій: колядувати Vol. 2" (2024) з персонажами на кшталт свідка рагуль-попу Парфенюка. Ніц доброго з того, звісно, що не вродилося.
Секуляризована бідося замість Різдва мала на увазі якусь казочку, де нічого з того не розуміла, та нічого з того особливо не могла. Добре, що хоча б вже не співали колядки у декольте Насті Каменських. У дуеті з Колою вона знову навіщось демонструвала щось млосне на споді ("Бог ся рождає") і лише присутність Джамали хоч якось врівноважувала ту її колядкову пародію ("Ой, бачу в морі корабля").
Наступного разу зринула у народній пам'яті на мініальбомі проєкту Пилипа Коляденка Phil It "Коли квітне папороть" (2024). Там вони обоє страждали від власної прозаїчности та дружньо співали про гріх. Роксолана там ще чомусь гадала, що вміє видобувати з власного тіла якусь купальську еротику, однак це була ще одна стерильна версія Тіни Кароль.
Зі своїм шальоним псевдо Roxolana вже мала подумати про якусь співпрацю з турецьким гуртом заради помноження кількості гарем-попу (уст, очей та бюсту) в країні услід за гуртом Kazka з келихом шампана у руці.
Можливо, ця мить таки колись й настане у її свідомости, однак наразі слухач мусить слухати її дебютний альбом "Мистецтво" (2025). Загалом на ньому переважає перелік зарюмсаних одноденок у вигляді сентиментальних маніфестів, де їй відверто бракує шипучки Коли ("Відпустити", "Буде все"). Їх надзвичайно легко назвати сестрами-близнючками у цьому страдницькому репертуарі жіночої душі.
Тут на кожному кроці чомусь ввижається Монатик, а Роксолана ще, до речі, ще й вважає себе трохи продовжувачкою справи співачки Sia ("1000 причин"). Латиноамериканські плачі про корасон доволі ніякі у своїй пісній еротиці ("Журба", "Розлюбилось", "Люблю в тобі").
Лірика застрягла десь між романтичними кліше та рандомним переліком слів, а трек "Бардак" чомусь здається переспівом македонської народної пісні Віктора Павліка "Тарам там нема з ким". Якщо у нього "І тарам-там і нема з ким", то у неї – "І не туди, і не сюди".
Всі її маніфести є доволі наївним самонавіюванням, де вона щось заїкається про рамки (тобто цебто межі) і навіть намагається у кліпі виколювати очі пиптиками ("Мистецтво"). Ті священні рядки на кшталт "Я не для всіх, але я для всіх, хто готовий бачити таку, як є. Може, я не для всіх, але я для всіх, хто поціновує мистецтво" вона співа вже так завзято, наче є коліжанкою Соні Морозюк.
Може десь вона якось й чула трек Róisín Murphy "Flash of Life" ("Не вір мені") та наразі їй ще бракує перуки на голові.