Техногенні катастрофи на Львівщині за останні 115 років.
Техногенні катастрофи – це масштабні аварії, що часто призводять до масової загибелі людей, а іноді – і до екологічних катастроф. Вони стаються випадково і за цим критерієм відрізняються від терактів.
Техногенна катастрофа у Розвадові, яка сталась внаслідок буріння газової свердловини компанією "Горизонти", спонукала Варіанти згадати техногенні катастрофи, що стались на Львівщині у цьому та у минулому століттях. І, звісно, що це неповний перелік.
У цьому переліку є й ті техногенні катастрофи, що пов'язані з видобутком та перероблюванням корисних копалин, зокрема вуглеводів. За даними Національного атласу України значна частина (27%) ресурсів вуглеводнів України зосереджена саме у Львівському регіоні. Видобуток та перероблення нафти й газу також супроводжується ризиком аварій та екологічних наслідків.
Катастрофа Ан-12 у Львові (2019 рік)
Авіаційна катастрофа сталася 4 жовтня 2019 поблизу аеропорту Львова. Транспортний літак Ан-12БК авіакомпанії Ukraine Air Alliance, який виконував рейс UKL4050 Віго-Львів-Бурса, здійснив вимушену посадку в лісі за 1300 метрів від злітно-посадкової смуги. Внаслідок зіткнення з деревами повітряне судно зазнало значних пошкоджень. З восьми людей, що перебували на його борту, загинули п'ятеро, а троє – отримали важкі травми.
Вибух на шахті "Степова" у селі Глухів (2017 рік)
Одна з найбільших шахтово-вугільних аварій на теренах Галичини сталася 2 березня 2017 року та призвела до загибелі 8 та травмування 23 гірників.
Катастрофа на Грибовицькому сміттєзвалищі (2016 рік)
28 травня на полігоні ТПВ спалахнула пожежа. Гасіння тривало три дні. Дамба зі шкідливими токсинами дала тріщину. 30 травня трапився обвал сміття. Під його завалами опинилося три пожежники та еколог. Через катастрофу на Грибовицькому сміттєзвалищі сміття зі Львова не встигали вивозити на інші полігони. Міський голова Львова Андрій Садовий й нині переконаний, що це був спланований теракт, а не техногенна катастрофа.
Ожидівська фосфорна трагедія (2007 рік)
16 липня у Буському районі на перегоні Красне-Ожидів зійшли з колії та перекинулися 15 цистерн з жовтим фосфором товарного потяга (всього у складі потяга було 58 вагонів). Цистерни йшли зі станції Аса (Джамбул, Казахстан) до станції Оклеса (Республіка Польща). Через витік фосфору з однієї цистерни відбулося самозаймання 6 цистерн. 15 потерпілих від розливу фосфору госпіталізували. На ліквідацію наслідків трагедії держава витратила 100 мільйонів доларів.
Скнилівська авіаційна трагедія (2002 рік)
27 липня на військовому аеродромі Скнилів у Львові сталася катастрофа, яку називають наймасштабнішою на авіашоу в сучасній історії. Літак Су-27, що виконував фігури найвищого пілотажу, несподівано став падати та врізався у натовп глядачів. Тоді загинули 77 осіб (з них 28 – діти). Понад 350 отримали поранення, у кількох людей діагностували серйозні психічні захворювання.
Катастрофа трамвая у Львові (1972 рік)
10 січня на вулиці Городоцькій поблизу Львівського цирку трамвай внаслідок великої швидкості став некерованим. Коли він досяг перехрестя вулиць Городоцької та Шевченка, то зійшов з рейок, протаранив людей, які стояли на зупинці-острівці, і врізався у будівлю школи № 43 (нині – Львівська правова гімназія). Внаслідок катастрофи загинуло 26 людей.
Вибух газу у Бориславі (1972 рік)
Трагедія сталася 29 квітня. У підвалі двоповерхового будинку №12 на вулиці Володимира Великого в Бориславі стався потужний вибух газу, що вийшов на поверхню. Вибух було чути за 40 кілометрів, у Стрию. Жертвами вибуху стали 18 осіб, з них 9 загинуло.
Катастрофа Ан-10А (1960 рік)
26 лютого під час посадки під Львовом розбився Ан-10А з Москви (бортовий номер 11180, командир екіпажу – П.Г. Макаров). Упав поблизу залізничного "П'ятого парку" у Білогорщівському лісі. Загинули 32 особи.
Катастрофа Ан-10 (1959 рік)
26 листопада під час посадки розбився новенький Ан-10 із бортовим номером 11167 під управлінням командира екіпажу Н. А. Спіренкова. Літак, що летів із Москви, впав на полі поблизу села Зимна Вода за декілька кілометрів до посадкової смуги. Загинули всі 40 осіб, які були на борту.
Причинами обох трагедій став дефект конструкції літаків Ан-10. Через це всю серію перестали виробляти, а у 1973 році зняли з експлуатації на лініях Аерофлоту. Замість польотів їх почали використовувати як оригінальні кінотеатри. Один з них стояв і у Львові, у парку Боднарівка.
Вибух газу в Угерську (1946 рік)
Озеро геологів в Угерську біля Стрия – це газовий кратер. Озеро утворилося внаслідок вибуху, який тут відбувся 4 листопада 1946 року. Вибух стався на газовій буровій №105 на глибині понад 1000 м. Цю бурова заклали ще німці у 1943 році, а у 1945 році вже радянська Дашавська газова контора поновила розвідувальні роботи на ній.
Під час заміни устаткування відбувся викид газу і над буровою утворився газовий фонтан висотою тридцять метрів. За декілька годин стався вибух. Після нього на місці бурової утворився кратер діаметром до 155 метрів і глибиною до сорока метрів. Наслідки катастрофи ліквідували німецькі полонені, які пробурили дві свердловини до місця продуктивного газового горизонту та збудували водопровід від річки Стрий.
Пожежа на нафтовій свердловині "Голендерського нафтового синдикату" у селі Тустановичі поблизу Дрогобича (1908 рік)
Ділянка належала селянину Михайлові Баб'яку. 15 червня вдалось пробурити свердловину "Ойл-Сіті" до позначки 1016 метрів, але стався масштабний викид сирої нафти. Фонтан відразу сягнув двісті метрів у висоту. Разом з нафтою став виділятися й природний газ. Лише за добу з цієї свердловини під страшним тиском вилітало понад три тисячі тонн нафти та 900 тисяч кубометрів газу.
Михайло Баб'як повісився від розпачу. 17 червня нафтові потоки вдалося скерувати до збірників, довкола яких насипали дамби.
Четвертого липня над Тустановичами відбувся буревій і блискавка влучила саме у свердловину "Ойл-Сіті". Цей вибух бачили з відстані п'ятдесят кілометрів, а вогняний фонтан нафти й далі сягав висоти двісті метрів. Потім пожежа перекинулася на сусідні свердловини та збірники з нафтою, які викопали у землі.
Імператорський двір у Відні скерував війська до Тустанович, щоб загасити пожежу. Водночас Австро-Угорщина оголосила міжнародний конкурс на найкращий проєкт гасіння пожежі у Тустановичах. Свердловина "Ойл-Сіті" горіла ще три тижні. Її вдалося загасити лише 15 серпня. Пожежа тривала 42 дні. Інцидент на "Ойл-Сіті" порівнювали з вибухом вулкана Везувій поблизу Неаполя, що стався двома роками раніше, у квітні 1906 року.
Варіанти дякують археологу та історику, доктору історичних наук, професору Миколі Бандрівському за ідею та за згадки про вибух газу в Угерську й пожежу у селі Тустановичі.
фото: loda.gov.ua
