Куца біографія Ірини Сех на посаді голови Львівської ОДА реве черевом великого примата.
Все ближче і ближче президентська інавгурація Порошенка, після якої вірна солдатка Сех пообіцяла піти з голови Львівської ОДА.
Сильна жінка плаче за вікном і заради симетрії та миру у всьому світі варто зазначити, що брат Олег Панькевич та його сестра Ірина Сех були найгіршими головами, відповідно, Львівської обласної ради та Львівської ОДА.
Така вже у них сімейна традиція.
Вірна солдатка своєї партії, Ірина Сех стала ідеальним прикладом солдафонської закритості та некомунікабельності, окрім випадків обумовлених статутом. Вона стала живим втіленням невмирущої армійської приказки "чим більше в армії дубів, тим краща наша оборона".
Звичайно, що такі приклади та зразки не є дивиною, якщо, наприклад, згадати усі етапи її весняної путі.
Заплакана царівна Свободи почала лажати вже під час своєї демократичної (але такої самогубної) презентації на львівському Євромайдані.
Вона піарилась ротом на Небесній сотні.
Та демонструвала усю безликість струнких свободівських ширенг.
Її губи цілували повітря святої Галичини у різноманітних клятвах і обіцянках.
А ось така міміка навіть самокритично не могла зрозуміти, як таку допотопну фігуру могли посадити в авангарді прогресивної галицької спільноти у такий критичний для країни момент.
Сех навіть побачила агентів ФСБ на своїй суїцидальній презентації.
Але які агенти ФСБ, якщо вже за тиждень в неті з'явились фотографії свободівців (зокрема, Сех і Панькевича), які так фотошопно та фальшиво намагались допомагати пораненим активістам під час боїв у Києві.
Згодом Свобода ще раз намагалась використати недорікувате амплуа Сех у корисних цілях, але партійна документалка про подвиги богомданої партії на Євромайдані вкотре затроттолились фарсом.
Єдина користь від тієї свободівської документалки лише у тому, що вся країна почула історію про те, як Сех шукала шприц у 9 ранку.
Навіть не зважаючи на такий фотошоп, доля Небесної сотні продовжувала турбувати громадянку Сех і так уся країна дізналась, що вона не ляпає язиком.
Також уся країна побачила в устах Сех повторення звичного гріха деяких гіперактивних євромайданівців, які окрім себе, нікого більше не бачили біля Небесної сотні.
Опісля таких буденних історій у партійному житті Свободи Ірина Сех продовжила підпорядковане вичавлювання з себе з тварної сутності заради світлого майбуття українського народу.
Але її безпорадна голосова функціональність лише відтягувала момент остаточної загибелі партії Свобода (див. рейтинги Тягнибока) отим беканням і меканням.
Така її вокальна особливість була помітна вже під час урочистої презентації.
Але особливих висот вона вже досягнула у переддень 9 травня.
Після таких бочок дьогтю має бути й хоч якась ложка меду у карму її безсмертної душі-християнки.
І тут варто зазначити, що мінімальний позитив від перебування Сех на посаді голови Львівської ОДА переплюнув суцільний негатив від її суміщеного перебування на посаді голови Львівської ОДА та народної депутатки у ВР.
Фанерний персонаж Ірини Сех навіть дистанційно зумів виявити усю інфантильність простисехних пісюнів з різних демократичних альянсів і тому відправити їх на банку історії разом з собою.
Навіть без глибоких досліджень підводних течій протистояння з суміщеною свободівкою деяких львівських активістів, які презентують певний сегмент львівської громади, усі ці ліваки з Автономного Опору зі своїми істериками, клоуни з Варти 700 та Дорожнього контролю, чи раби, яких не пускають до раю – нічим не кращі за громадянку Сех.
І якщо вже й Сех зникає в анналах історії, то й вони мають десь чим далі зашаритись зі своєю демократичною тупістю.
А Рущишин (якщо це буде він) також буде продовжувати самогубну історію своїх попередників.