Львівський бізнес на ринку ЄС

Попри війну в Україні, і на Львівщині, зокрема, пожвавішав експорт товару.

За останній час експорт українських товарів до Європейського Союзу зріс у середньому на 20%, але підприємцям потрібна програма підтримки, щоб й надалі виходити на зовнішні ринки. Про це говорить директор Львівської торгово-промислової палати Дмитро Афтанас, пише Еспресо.Захід.

Свідченням того, що експорт зріс, є те, що до Львівської торгово-промислової палати почастішали запити щодо видачі сертифікатів походження товару, який застосовують під час митного оформлення товару в країні імпорту, і який дає певні преференції в країнах, куди везуть товар. 

Як зазначив Дмитро Афтанас, за кордоном можна багато що продати, але все залежить від ціни, якості та стандартів товару. 

"Ще у 2016 році, коли підписали Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС, підприємці казали, що ми й наш товар не потрібні в Європі, адже там уже все є. Але після того, як ми для них провели серію тренінгів, навчили продавати товар до ЄС, ознайомили зі стандартами якості та безпеки, розповіли про наявні умови просування та важливість сертифікатів, експорт українських товарів до Європейського Союзу зріс у середньому на 20%", – каже Дмитро Афтанас. 

За його словами, Україна отримала великий шанс для розвитку нових технологій, виготовлення сучасної продукції та виходу на зовнішній ринок збуту. Щодо ринків Європейського Союзу та українських підприємців, то, за його словами, є кілька варіантів.

Наприклад, потужні виробництва із Західної Європи почнуть будувати у нас сучасні заводи, а згодом продукцію, яка буде українською та конкурентоздатною у ціні, можна буде постачати у треті країни. Інший варіант: українські підприємці наберуться досвіду та знатимуть, які потреби та продукція матимуть попит у ЄС, і реалізовуватимуть їх.  

Зокрема, досі популярною залишається органічна та екологічно чиста продукція з України. 

"Ці всі програми можуть підприємцям ставати у пригоді, однак їм доводиться вчитися новому, шукати свої ніші, підбирати кваліфікованих працівників. Перспективи є, тим більше, що ми вже є кандидатами в ЄС, що відкриває нові можливості, джерела фінансування, додаткові програми та проєкти. Тому у цьому контексті всі налаштовані позитивно", – говорить Дмитро Афтанас.

Щоб вийти на міжнародні ринки спочатку потрібно щонайменше володіти кількома іноземними мовами та створити англомовний сайт. Також потрібно усвідомлювати, що успіх в Україні не гарантує успіх за кордоном, наголошує засновниця Бізнес-школи УКУ Софія Опацька. 

"Вийти на ринки ЄС не так просто, адже є конкуренція, великі компанії, бренди, які працюють десятиліттями, а деякі мають і столітню історію, і велику повагу у своїх країнах. Тут також потрібно шукати програми, які допоможуть і зі знаннями, як починати вихід на міжнародні ринки, і з ресурсами для перших кроків. Багато у цьому напрямі працює Агентство США з міжнародного розвитку USAID", – коментує Софія Опацька. 

За її словами, чекати на закінчення війни не варто, оскільки ми не знаємо, коли буде перемога. Але вже зараз треба робити домашнє завдання, розуміти, хто є клієнтом, на які країни ми спроможні виходити.  

"Євросоюз не є монолітним. У різних країнах є різний тип споживача та споживацька поведінка, тому треба розуміти, навіщо ви туди йдете й для чого", – пояснює Софія Опацька.

Водночас як наголошує доктор економічних наук, професор Національного університету Львівська політехніка Ростислав Слав'юк, Україну для себе уже починають відкривати багато країн. До українського бізнесу в Європі, США уже ставляться по-іншому, каже експерт. 

"Зараз є сектор, який майже ніхто не оцінює. Йдеться про одяг ручної роботи та в'язаний одяг. Виявляється, на ринку у США ми маємо хороші позиції. Те ж саме із пошиттям весільних суконь. Після війни таке виробництво розвиватиметься ще інтенсивніше. Також чимало країн розуміють, що якщо ми відшиваємо, наприклад, військовий одяг чи робимо взуття, то вони високої якості. Сьогодні будь-яка азійська компанія, яка закуповує взуття для армії, з більшим бажанням купить українське, тому що воно перевірене. Головне – проникнути на зовнішні ринки. Україна має неабиякі можливості, треба вміти ними скористатися", – переконаний експерт. 

Хоча, з іншого боку, наголошує професор, підприємцям не вистачає грошей. За його словами, банківська система в Україні абсолютно не налаштована на підтримку бізнесу. Відповідно, до нас повинен прийти конкурентний банк, який має відповідний механізм допомоги та запропонує бізнесу прийнятні відсотки.

Про те, що сьогодні відсоткові ставки в банках є досить високі, присутні валютні обмеження, і від того бізнесу працювати за кордоном складно, говорить кандидат економічних наук, доцент кафедри управління проєктами Національного університету Львівська політехніка, керівник компанії IQholding Андрій Якимів. 

За його словами, між державою та бізнесом повинна бути якісна комунікація. Підприємці мають відчувати опору в законодавчому полі, щоб черпати підтримку і мати право на власне майбутнє та злагоджене державно-приватне партнерство. 

"Наразі маємо гарні приклади українського бізнесу, виробничі потужності, стартапи, які намагаються виходити на міжнародні ринки. Серед них чимало львівських підприємств і підприємців, які виходять із концепцією франчайзингового бізнесу та просувають свій концепт франшизи за кордоном. Але, знову ж таки, є суттєві обмеження щодо здійснення валютних операцій. Це потрібно ставити у першочергові плани держави. Треба, щоб діяльність масштабувалася на міжнародні ринки, бо ж результати все одно повертатимуться до нас, в Україну", – коментує Андрій Якимів. 

Так, за його словами, чимало цікавих ідей та стартапів уже є на руках в інтелектуалів і людей з науки, підприємців і розробників з ІТ-галузі, технологів з біоінженерії, виробництва певних категорій товарів, які могли б бути якісно представлені на закордонних ринках.

"І тут потрібна, власне, державна програма підтримки, щоб ці стартапи, розробки та ідеї могли б ставати доданою вартістю і позиціювати себе як український продукт. Наші українські ідеї можуть дивувати світ", – зрезюмував Андрій Якимів.