Небесна сотня

Капіталізація Небесної сотні

олександр ковальчук,  28 березня 2014

Рагулізм Львівської міської ради успішно перетнув потойбічні сфери і готується осісти у  пеклі.

Убогість деяких ідей, що вилітають зі стін Ратуші, вже давно нікого не дивує.

Дуже подобається ратушанцям щорічно вдягати античних героїв у провінційні вишиванки чи масовано заспамлювати усі скриньки зеленими євангеліями про рекордні накоси трави у Львові.

Щоправда, у контексті останніх істерик, не зовсім зрозуміло, як така тупість може вилітати з-під крила найкращого мера планети Земля Андрія Садового.

Безбожна звичка Садового піарити усе, що рухається дорухалась до піару на мертвих. Але не просто мертвих, а мертвих героях Небесної сотні.

Ось з цієї статті у Львівській пошті стає зрозуміло, що саме Львівська міська рада розробляла ті білборди, де Небесна сотня чомусь так дидактично гине за краще майбутнє України у першій особі множини, а не, наприклад, у третій.

Сервісне дріботіння секти Садового так наплужило у неспівмірності своїх масштабів з реальністю, що вже особливо стало помітно, як на Садовому горить шапка Януковича.

Ось така писулька висить на дошці оголошення навпроти ліфту де верхніх поверхів Ратуші заради самонавіювання працівників ЛМР у позі кучера.



А ось так Садовий піариться на хабарях та поглядах на них Небесної сотні.



У такому кондовому рагулізмі Садового може тішити лише те, що він не один такий. Ось тут, наприклад, головиня Львівської ОДА Ірина Сех ніяк не може побачити біля Небесної сотні Дмитра Добродомова, хоча сама там (біля Небесної сотні) чи то стояла, чи то була.

А Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА пішов ще далі на шляху до комунізму і запропонував містам та селам Львівщини створити алеї "Пам'яті Небесної сотні".

Не може тішити Садового хіба що той факт, що львівська Свобода, яку ЗМІ Садового традиційно асоціюють з допотопністю та печерністю, повелась достатньо стримано у справі білбордів Небесної сотні.

Білборди свободівця Гутника за Грушевським (і ще десь у місті) підкреслено стримані та нічим не відрізняються від мінімалізму ось таких білбордів на Сихові.



Чи таких на Зеленій.

Але, на щастя, Садового, Свобода не була б Свободою, якби наприклад, не лажанула зі своїми фотошопними членами біля готелю "Україна", які у своїх фірмових камізельках були біля поранених євромайданівців справжніми прибульцями з інших світів.

Але найбільше про жовтопресну любов Свободи до перебільшування власних масштабів свідчить ось цей допис на їх материнський сайт, де описується те, як Тягнибок вивів понад 60 поранених із кривавого пекла сформувавши величезну колону з поранених і побитих.

Механізм колони з поранених і побитих ще якось вимальовується у дописі, але де ж у цю дигітальну еру вагінальних монологів хоч якісь цифрові докази цього подвигу у вигляді фото чи відео?

В Україні завжди були (і схоже, що будуть) проблеми з якісною рекламною і особливо соціальною. Саме тому українські канали так багаторазово кайфують від реклами Нурофену.



У Львові Небесну сотню якось особливо старанно закатують в асфальт і такий поетичний ескапізм може бути живим свідченням усвідомлення того, що після Євромайдану в країні нічого не змінилось, та й, взагалі, невідомо скільки ще потрібно небесних сотень, щоб змінилось.



Перша особа множини у цих білбордах навіть зрозуміла у тому нестримному бажанні Львівської міської ради просякнути змінами найдрібніші клітини людського тіла від посічених кінчиків волосся до нарощених кінчиків нігтів, але тоді Львівській міські раді варто починати з першої особи однини і менше красти, ще менше брехати, ще менше лицемірити.



У епігонів (а секта Садового – це ще ті епігони) завжди відсутнє розуміння деталей, вони завжди копіюють лише форму і саме тому у них вдаються лише карикатурки на те, що вони насправді хочуть.



Саме тому у секті Садового так переконано вважають, що це провокація, хоча насправді – це звичайна тупість епігонського мислення і тут спільнота садової секти може радіти своїй колективній обмеженості, бо саме у її стінах чомусь так свято переконані у тому, що екранного задрота Майкла Щура можна називати хуліганом, а копіпастну діяльність !Фесту – креативом.

У такому перебільшуванні своїх громадянських повноважень секта Садового ще більше вдалася до приземлення Небесної сотні, до її утилітарного юзання заради власних піаристичних інтересів.



У Львівській міській раді не відрізняють одуховлення буденності Царством Небесним, яке є праведністю, миром та радістю у Дусі Святим (Рим. 14. 17) від сентиментальності побутового кітчу.

У Львівській міській раді не знають різниці між екзальтацією та Теофанією (характерна ознака не тільки ЛМР, але й газети Експрес) і саме тому й з'являються ось такі перли.



Тут вкотре доводиться писати про дику убогість (ясельність) львівської богословської школи (якщо така взагалі існує).

Хоча, якщо вже навіть капелан Львівської міської ради отець Павло Дроздяк, цей епігон отця Ореста Фредини, почав говорити про маніпуляції на Небесній сотні, то, можливо, не усе ще встигли винести зі стін Ратуші і там ще є надія на визволення.

Герої помирають – доведено Львівською міською радою. У війні між сотниками та гопниками перемагають останні і тут цікаво було б побачити списки розробників цієї реклами, усіх цих "медійників, громадськи діячів, людей, що займаються велопромоцією, дизайнерів", які зафігачили в маси таку пургу.

Тепер в Україні ідеальні часи, усе відкрито та прозоро, і тому Львівська міська рада, яка так щиро закликає рубати руки хабарникам, мала б оголосити громадськості перелік цих креативних бариг, цих підручних зомбі секти Садового.

А для усіх інших, а також для тих, хто хоче бачити брит-попного епігона Славка Вакарчука майбутнім президентом, звучить Jeff Buckley "Grace", як вже мертве свідчення того, кого періодично поміж інших може плагіатити (чи політкоректно – надихатись) президент України.

Та й кращої пісня для Небесної сотні краще і не вигадувати, якими б мільярдними тиражами не розходилась "Пливе кача" на рінгтони усього білого світу.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.