Onuka "Vidlik" (2016)

Onuka "Vidlik" (2016)

олександр ковальчук,  18 лютого 2016

Нова EP співачки Онуки як відлік її деградації.

Необов'язкова EP Онуки, окрім обов'язкових реверансів Moderat, Fever Ray та Röyksopp, навіщось забігає на міфологізовану територію Woodkid, де вже й так потоптався своїм лапами Вакарчук, щоб якось остаточно засмоктатися вторинністю та аматорством, де немає ні глибини, ні якості.

Одноразовість етнографічних фрагментів вичерпалася ще на дебютнику "Onuka" (2014), їх доцільність на подальших альбомах починає скочуватися у бік маразму та несмаку, і тому якось незрозуміло для чого нібито прогресивній Онуці ці загравання з вишиватниками.



Усю краса останніх буйним цвітом розцвіла на першому півфіналі Національного відбору на Євробачення 2016 в Україні і на другому півфіналі її також було без меж.

Може Онука так намагається озвучити досі невимовлену трагедію рідного народу після усіх лихоліть 20 століття, але усе звучить якось дешево та сиро, тобто недороблено, ніби демки.

Усе це чорне крило над ненькою-Україною плоске, ніби фанера над Парижем. Там, де в оригіналах (на які орієнтується Онука) є нюанси, подвійне дно, традиція, загублені піонери космосу та Чужа, в Онука немає нічого, окрім Чорнобиля, як досвіду зони відчуження.

Вона старанно повторює старе, постійно щось нагадує, чужими словами намагається говорити про наболіле і у вустах репліканта, який снить чужими снами, все це перетворюється на милу банальність, на кітч.

Онука славних дідів, з огляду на те, як вона намагається звучати, взялася нести нелегкий хрест, хрест української весни (українського пробудження), хрест всеукраїнської боротьби за статус у навколишньому світі (саме для цього тут мінімалізм Райха та Стравінський), але за статус до крові б'ються кулаками та вигризають зубами, а не бавляться милими цитатами та неосвіченністю своїх недалеких слухачів.

Онука хоче вести за собою вперед, намагається бути авангардом, але увесь її культурний баласт лише тягне її на дно.

Для чого так відверто трек "Vidlik" має нагадувати про трек "Sayit" з EP Röyksopp & Robyn "Do It Again" (2014)?

vs

Звичайно, для того, щоб вписатися у традицію, що ніби і ми можемо не гірше, ніж Європа, але поки що не тільки не гірше, а просто ніяк.

Ще якби не було інтернету, то Онуку навіть можна було назвати святою просвітницею темного народу останніми музичними тенденціями, але ж інтернет вже давно функціонує, і єдине до чого апелює Онука, то це до ліні споживачів, яким важко підняти сраку, щоб просто подивитися на те, що вже давно є у світі, а це форма замкненості, закритості, застояності, вишиватності.

Тут одна співачка вже пропонувала соловейком напитися її мертвої, сатанинської водички.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.